Профспілка "Захист Праці" (UNI, IUF)

INDEPENDENT TRADE UNION "ZAKHYST PRATSI" (UNI, IUF) tel. +380 50 358 71 48

Трудовий «сюрприз»: українським працівникам готують нові правила роботи

Posted by admin на Листопад 12, 2010

Звільнити працівника з роботи стане легше. Робочий тиждень у деяких людей може збільшитися до 48 годин. За працівниками можна буде вести постійне відео-спостереження… Це одні із тих нововведень, які прописані у проекті нового Трудового кодексу України. Цей документ, який розроблявся роками, вже наступного тижня може бути винесений на розгляд у другому читанні у Верховній Раді. Досі Україна жила за трудовими правилами, прописаними ще сорок років тому у радянському Кодексі законів про працю (КЗпП). Хоча цей старий документ багато в чому вже не відповідає сучасним вимогам, фахівці все ж називають його доволі поблажливим для працівників. А от новий Трудовий кодекс викликав чималу дискусію у суспільстві. «Українське слово» проаналізувало найбільш спірні пункти у цьому документі.

ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ. Новий Трудовий кодекс збільшує кількість причин, через які роботодавець має право звільняти працівників. Таким чином звільнення може наступити за:

1. Грубе порушення правил техніки безпеки, якщо це призвело або могло призвести до нещасних випадків.

2. Розкрадання (навіть дрібне), втрату довіри. Водночас норма «втрата довіри» не визначає об’єктивних причин, через які ця довіра може бути втраченою. На практиці це означає, що роботодавець може сформулювати причину як йому заманеться.

3. Розголошення державної або комерційної таємниці, але за умови, якщо працівник давав підписку про нерозголошення. «Якщо один підприємець розробив і впровадив ноу-хау, витративши на це гроші в розрахунку на майбутній прибуток, а його співробітник продав ці напрацювання конкурентам, таке повинно бути покарано як мінімум звільненням. А тому, хто працює нормально, переживати нічого», – коментує з цього приводу один із співавторів документа, народний депутат (ПР) і голова Федерації профспілок України Василь Хара.

trud_kodeks44. Неможливість виконувати роботу за станом здоров’я (наприклад, кухар або продавець захворів на туберкульоз).

5. Недостатню кваліфікацію, що підтверджується результатами атестації та іншими доказами.

6. Втрату права на керування автомобілем чи іншого дозволу, необхідного для виконання роботи (керувати баштовим краном, готувати їжу, стояти за прилавком). При цьому працівникові зобов’язані спершу запропонувати перекваліфікуватися (наприклад, з водія в автослюсаря). Він також має право довести рівень колишньої кваліфікації і свою невинність.

7. Ухилення від медогляду або профілактичних щеплень, якщо вони передбачені (для медперсоналу, лікарів, кухарів).

Разом з тим вводиться заборона роботодавцю вимагати звільнення за власним бажанням, шляхом погроз, насильства, обману. Але знову ж таки – механізм контролю тут не передбачений. Забороняється звільняти у зв’язку з досягненням пенсійного віку (чого раніше не було). Також встановлюється заборона звільнення одиноких матерів, які мають дітей віком до п’ятнадцяти років. Втім, ця норма може не стільки допомогти одиноким матерям, скільки нашкодити. Адже роботодавець може взагалі не приймати на роботу таких жінок, побоюючись, що вони, захищені законом, будуть легковажити при виконанні своїх обов’язків на роботі.

Дискримінаційними можна назвати нововведення для суб’єктів малого підприємництва – такими визнаються підприємства, на яких працюють до 20 людей. На них звільняти можна буде за 2 тижні, а не за 2 місяці, як сьогодні існує загальне правило. А зміна зарплати відбуватиметься з попередженням лише за 1 місяць, а не за 2 місяці, як сьогодні. «На практиці це дозволить роботодавцеві суттєво зекономити на виплаті зарплати», – пояснює юрист незалежної профспілки “Захист праці” Віталій Дудін.

РОБОЧИЙ ТИЖДЕНЬ ЗБІЛЬШИТЬСЯ ДО 48 ГОДИН? Найбільше дискусій викликає саме ця норма – про збільшення робочого тижня з 40 до 48 годин. Українців повертають до рабовласницького ладу – заявляють представники опозиції. Представники влади тим часом роз’яснюють, що цю норму не слід розуміти настільки однозначно. Зрештою підстави трактувати цю норму по-своєму мають і перші, і другі.

trud_kodeks5Отож, про що йдеться? У проекті Трудового кодексу записано, що колективним договором/нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), тривалість щоденної роботи може бути продовжена, але не більш як до 10 годин за умови дотримання тижневої норми робочого часу, визначеної законом. При цьому, максимальна тривалість щоденної роботи не повинна перевищувати 12 годин. За наявності письмової згоди працівника допускається встановлення більшої тривалості щоденної роботи. Максимальна тривалість роботи протягом тижня не повинна перевищувати 48 годин. Але «декларуючи в першому реченні ч. 4 ст. 143 48-годинний робочий тиждень в якості «максимального», наступним реченням проект нового Трудового кодексу дозволяє продовження робочого тижня понад 48 годин», – наголошується у брошурі «Недоліки проекту Трудового Кодексу України» (від 2 травня 2010р.)

Василь Хара роз’яснює – новий ТК зовсім не передбачає автоматичного збільшення робочого тижня з нинішніх 40 годин до 48. «Такої норми в ТК взагалі немає, вона суперечить Конституції, – каже Хара. – У статті 143 зазначено, що в окремих випадках працівник може працювати 12 годин на день, але не більше (наприклад, машиніст, який веде потяг, або водій-далекобійник), і 48 годин на тиждень, а зараз такого обмеження взагалі немає. Але загальний відпрацьований час за місяць не може перевищувати нормативного (виходячи з 8 годин на день). При 20 робочих днях це 160 годин, при 21 – 168 і т. д. Якщо людина відпрацювала в один тиждень 48 годин, то на наступному тижні має бути 32 робочих години (додатковий вихідний)».

Втім, як пояснює голова Конфедерації незалежних профспілок, народний депутат (БЮТ) Михайло Волинець, у документі прописана і така норма, яка дозволяє роботодавцеві збільшити робочий час, якщо працівник певний час перебував в режимі очікування роботи. «Якщо роботодавець на будівництво не підвіз цеглу або бетон, а будівельники вигрібали сміття, чимось там займалися другорядним, але вони не виконували основну роботу, не будували стіни. Через 6 годин підвіз матеріали і сказав: будете працювати ще 8 години – ви перебували у режимі очікування виконання роботи», – наводить приклад Волинець.

До речі, в країнах Європи для трудящих ще після Першої світової війни Конвенцію Міжнародної Організації Праці (МОП) 1919 року було встановлено 8-годинний робочий день. Україна не ратифікувала цієї Конвенції і по сьогоднішній день…

СИСТЕМА ШТРАФІВ. Суперечливими у Трудовому кодексі є і норми, які прописують нарахування штрафів для працівників.

Тут варто зазначити, що відповідальність роботодавця у проекті нового ТК передбачена лише у чотирьох статтях. Зате на відповідальність працівника розробники відвели аж двадцять великих статей (!). Саме за ними роботодавцеві надається право самостійно визначати розмір збитку, нанесеного робітником.

Таким чином роботодавець отримує право в односторонньому порядку визначати як наявність вини того чи іншого найманого працівника, так і розмір збитку, що підлягає відшкодуванню. При цьому у роботодавця залишається можливість самостійно вилучати гроші із зарплати працівника, якого він сам же визнав «винним». А це неабияка можливість для економії зарплатного фонду… «Скажімо, зірвався контракт якоїсь фірми. На два мільйони євро. «Ти мені маєш їх віддати», – скаже керівник фірми підлеглому. У тексті проекту жодних бар’єрів проти такого немає. Або: сталася поломка, вийшло з ладу якесь дороге обладнання. Буде винен робітник, «стрілочник». І працюватиме на «хазяїна» поки не відшкодує. Навіть якщо через рік цю норму змінять. Бо закон зворотньої сили не має. «Нами було запропоновано положення про службове розслідування, незалежну комісію, щоб встановити, хто винен і на яку суму. Усі погодилися. Але такої норми немає, зникла», – каже представник Конфедерації вільних профспілок Олексій Кляшторний.

До речі, у поки що чинному Кодексі законів про працю (КЗпП) є перелік випадків обмеженої матеріальної відповідальності, зокрема за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, в тому числі при їх виготовленні, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування. Цей перелік у проекті нового ТК взагалі відсутній і аналогу йому немає. Відсутність такої норми дає додаткову можливість роботодавцю застосовувати повну матеріальну відповідальність.

trud_kodeks6СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПРАЦІВНИКАМИ. Неоднозначним можна назвати пункт, який надає роботодавцю право контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, у тому числі з використанням технічних засобів. Обґрунтуванням цього можуть виступати «особливості виробництва», які визначатимуться на розсуд роботодавця. А під використанням технічних засобів розуміється у першу чергу відеозйомка та контроль внутрішньо-офісних чатів, інтернет-відвідувань.

Мало говорити про те, що відеозйомка може негативно позначитися на моральному стані працівника і в результаті призвести до зниження працездатності. Тут слід наголошувати на тому, що постійне відеоспостереження за людиною прямо суперечить статті 32 Конституції, та є прямим посяганням на приватне життя громадянина.

Якщо відеонагляд встановлюється з метою фіксації порушень з боку працівників, то слід очікувати і запису інформації. На жаль, Кодекс обходить питання про збір і збереження інформації, отриманої в ході запису. Не вказано міру відповідальності за порушення існуючого порядку збереження особистої інформації. З практичної точки зору важливо те, що окремо не прописано відповідальність за зйомку без попередження.

ПРАВА ПРОФСПІЛОК. Про дії (чи то бездіяльність) профспілок в Україні можна говорити багато, тим не менше одним із негативних моментів для працівників у новому Трудовому кодексі є значне урізання можливостей професійних спілок.

Точніше профспілки взагалі не отримають ніяких гарантій для своєї діяльності на підприємствах.

У новій редакції Трудового кодексу повністю вилучений розділ 16, який називається «Гарантії діяльності профспілок щодо захисту трудових та соціально-економічних прав працівників». Серед вилучених, зокрема, опинилися такі права: на участь у розслідуванні нещасних випадків та в роботі комісії з питань охорони; на отримання від роботодавця приміщення для роботи та проведення зборів працівників; на отримання від роботодавця коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу.

Також при звільнені працівника не треба буде обов’язкового дозволу профспілки. Цю норму звели до формулювання: «Попереднє погодження». Отже, якщо раніше для звільнення співробітника треба було пройти процедуру узгодження з профспілками, і в разі негативного рішення роботодавець ризикував програти суд, то тепер ця перешкода зникла. Новий Трудовий кодекс дає лише один день профспілковій організації для передачі роботодавцю юридичної позиції профспілки, якщо цього не сталося, звільнення може відбутися без участі організації.

За профспілками не закріплюється роль ініціаторів і організаторів страйків на підприємстві. Також згідно з ТКУ профспілки не зможуть звертатися до суду, в інспекцію з трудових відносин тощо за захистом прав своїх членів. Таким чином робітник муситиме самотужки захищати себе у наших «справедливих» судах.

Отож, діяльність профспілок фактично виносять за рамки закону.

POST SKRIPTUM. Якщо парламент ухвалить Трудовий кодекс на наступному пленарному тижні або ж до кінця листопада – вся Україна працюватиме вже за іншими правилами.

Один з авторів проекту кодексу, голова Федерації профспілок України, народний депутат від Партії Регіонів Василь Хара каже, що новий документ спрямований на розвиток бізнесу. Мовляв, новий Трудовий кодекс враховує інтереси роботодавця, а тому в Україні з’явиться стимул вкладати гроші у розвиток бізнесу і створювати нові робочі місця. За словами депутата-регіонала, нинішній кодекс законів про працю хоч і зазнав чимало змін, але по своїй суті залишається соціалістичним, бо у ньому відсутня ідеологія нинішньої економіки з ознаками капіталізму.

Його опоненти твердять – цей важливий документ враховує інтереси винятково крупного бізнесу із Партії регіонів, який володіє найбільшими підприємствами України. Тому й не варто дивуватися, що Кодекс написаний з великою перевагою на користь власників-роботодавців із заниженням трудових прав найманих працівників.

А тим часом наприкінці листопада проект Трудового кодексу України планує розглянути на засіданні у Женеві Міжнародна організація праці. Тому не виключено, що регіонали поспішать прийняти цей документ ще до того, як МОП встигне оприлюднити своє рішення з цього приводу.

Автор: Уляна Либа

Джерело: інтернет-видання “Українське слово”

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: