Профспілка "Захист Праці" (UNI, IUF)

INDEPENDENT TRADE UNION "ZAKHYST PRATSI" (UNI, IUF) tel. +380 50 358 71 48

«Захист праці» в ЖЕО-109: кропітка робота по захисту прав комунальників

Posted by admin на Січень 13, 2012

Саме реалії сьогодення примушують працівників комунальної сфери міста Києва вступати в незалежну професійну спілку „Захист праці”. Ось, первинна профспілкова організаційна ланка нещодавна була створена й на Комунальному підприємстві «ЖЕО-109», що у  Голосіївському районі столиці.

Причина, звісно, не одна, і не тільки в тому вона полягає, що пересічні працівники у нашій країні недостатньо заробляють. Найголовніша причина, – вважає голова Первинної профспілкової організації у КП „ЖЕО-109” Вячеслав Бабич – це загальна криза житлово-комунальної системи України і міста Києва, яка при цьому ще більш ускладнюється політикою держави. За всіма ознаками, зазначає молодий профспілковий ватажок, робиться прланомірна політика розвалу системи комунальних ЖЕКів, для того, щоб передати дану сферу у приватні руки задля майбутнього підняття тарифів до спекулятивних розмірів та інших зловживань, як це вже видно на сумному прикладі Росії.

Саме в цьому напрямі, перш за все, ще за часів прем’єрства Юлії Тимошенко було зроблено перший крок. Прийняття Постанови КМУ № 560 від 12.07.2005, якою було запроваджено, що тариф на утримання будинку повинен формуватись на кожний будинок окремо, виявилося дуже важким ударом по економіці комунального господарства міста, яка навіть зараз зберігає ще багато рис радянського минулого, як добрих, так і негативних.

Такий принцип, на думку Вячеслава Бабича, придатний лише для ОСББ, та й то якщо у одному ОСББ буде лише один будинок. А оскільки бухгалтерська звітність та облік завжди були і будуть для підприємств цілісними, то доцільно розробляти тарифи саме по певним суб`єктам господарювання, як-от ЖЕК, ОСББ, об`єднання ЖЕКів.

На фоні тривалої загальної кризи заробітна плата у сфері ЖКГ украй мізерна, тому найкращі спеціалісти комунальну галузь залишають. Наявний персонал часто не може впоратия з колом задач, які ставить сьогодення. Працівники ЖЕКів знаходяться весь час на передньому краї, оскільки саме їх руками здійснюється великий обсяг роботи, і при цьому наявний постійний пресинг як зі сторони органів влади, так і з боку невдовлених жителів.

Особливо важкий пресинг невдоволення зі сторони жителів викликають постійні подорожчання комунальних послуг: мешканці не можуть добратись до кабінетів тих чиновників, які приймають які приймають ці антисоціальні рішення, і не можуть навіть притягти до відповідальності за неякісні послуги такого привілейованого та монопольного суб`єкта господарювання на ринку комунальних послуг у м. Києві – АК «Київенерго». Зате вони завжди можуть у ЖЕКу вилити купу бруду, яка накопичилась у душі, на пересічних та в ні в чому не винних комунальників.

І міська влада, і приватні монополісти мають захисний буфер від людського невдоволення – це місцеві ЖЕКи, які і витримують весь цей тягар. І, судячи з усього, чиновники так і не розуміють, що пора приводити тарифну політику до стабільності та соціальної справедливості, і нарешті погасити непомірні апетити привілейованого монополіста АК «Київенерго», яке хоче тільки отримувати гроші і ні за що не відповідати: ані за якість опалення, ані за модернізацію теплових мереж, ані за якісне відновлення благоустрою території після чергового розриття.

Крім основного та споконвічного для бойової профспілки «Захист праці» питання зарплати, є іще й інші питання – наприклад, питання нецільового використання робочої сили. Ось багаторічною традицією є весняні двомісячники з благоустрою, протягом котрих відбуваються по декілька разів так звані «суботники». Радянська епоха давно минула, працівники-комунальники службових квартир вже не отримують, однак на використання їх дармової праці наша міська влада вельми гаразда.

Чи як у минулому 2011 році – двірників нашого ЖЕО-109 примусово брали на прибирання Байкового кладовища. Байкове кладовище знаходиться не на балансі ЖЕО, за цю роботу ніхто звісно не платить самому нашому підприємству. Підприємство може, звісно, само встановити доплату двірникам за такі побічні та надурочні роботи, однак з нашим катастрофічним фінансовим станом це вкрай проблематично. Бувають і інші такі роботи: прибирання лісосмуг, «нічийних» територій. Дуже важливо тут, щоб сам балансоутримувач, на балансі якого перебуває конкретна територія, розплачувався за роботу з комунальним підприємством, а значить і з робітниками. А так міська влада завжди використовувала працівників ЖКГ як безкоштовних солдатів, затикаючи ними всі можливі і неможливі дірки міського господарства.

Слад зазначити, що в активі профспілковців вже зараз є деякі, хай поки й невелички, перемоги у справі захисту інтересів трудящих. Ще до того, як був зформований профспілковий комітет «Захисту праці» у КП «ЖЕО-109», трудовий колектив домігся поліпшення умов праці, а точніше, відновлення скасованих прав. Йдеться про доплату за так звану розширену зону обслуговування, тобто роботу за тимчасово відсутнього працівника, який перебуває у відпустці або на лікарняному. У цілях економії коштів вказану доплату було зменшено до 50 % від зарплати. Звісно, кожному працівнику прикро, якщо ти відробляєш 100 %, а отримуєш тільки 50. Тим більше двірник, людина важкої фізичної праці, яка є у прямому сенсі брудною. А зараз, після підвищення тарифів, мешканці часто просто згяняють зло на двірниках, вимагають, щоб під’їзди були взагалі “вилизаними”, щоб кожний день було миття підлоги тощо. Як рясний дощ, сипляться скарги на незадовільну якість прибирання, і двірник замість основної роботи чи цілком заслуженого відпочинку повинен ще й зібрати підписи мешканців на акті, що санітарний стан будинку задовільний. Ніхто не хоче працювати задарма, і неодноразово піднімалося питання, що не хоче працівник брати іншу дільницю на розширену зону обслуговування. «Шукайте кого захочете на свої 50%, а мені дайте спокій».

В кожному будинку знайдеться мешканець зі шкідливим та прискіпливим характером, і у працівників-комунальників, звісно, нерви не залізні. Багато є скаржників на роботу двірників, але факти – річ уперта: двірників не вистачає, більшість двірників є людьми немолодими, і більшість з них – не є  мешканцями міста Києва. Також очевидно, що і більшість киян, навіть безробітні, не горять особливим бажанням мати таку роботу та за таку мізерну зарплату. Врешті, працівники вибороли підвищення платні за роботу на дільниці відсутнього працівника до 70%, в залежності від складності дільниці.

Первинка незалежної профспілки «Захист праці» у Комунальному Підприємстві «ЖЕО-109» ще дуже молода та починає робити тільки перші своїї кроки. І дуже знаково, що її молодий ватажок Вячеслав Бабич, фаховий юрист, сміливо та з розумом підходить до кожного кроку у своїй профспілковій діяльності. Побажаємо ж йому успіху в цій нелегкій справі захисту інтересів трудящих комунальної сфери.

Автор: прес-служба незалежної профспілки «Захист праці»

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: