Профспілка "Захист Праці" (UNI, IUF)

INDEPENDENT TRADE UNION "ZAKHYST PRATSI" (UNI, IUF) tel. +380 50 358 71 48

На Житньому ринку вимагають платити “ліві гроші” в кішеню директора (лист до редакції)

Posted by admin на Червень 27, 2012

Вашій увазі пропонується лист до нашої профспілки від подружжя Гончаренків, реалізаторів м’ясної продукції, що втратили робочі місця на Житньому ринку через тиск на них з вимогами сплачувати “ліві гроші” в кішеню адміністрації Житнього ринку.

Шановна профспілка “Захист праці”.
“Ми, малі підприємці, реалізатори доброякісного українського м’яса, подружжя Гончаренко Іван Іванович та Гончаренко Валентина Іванівна, звертаємось до Вас за допомогою та з надією на захист справедливості у нашій справі. Через те, що ми пішли проти відвертого свавілля Директора комунального Житнього ринку п. Ігоря Ернстовича Цеханського та відмовилися сплачувати йому в кишеню «ліві», тобто ніде не враховані, гроші по 100 гривень за одну привезену тушу яловичини нас викинули с Житнього ринку та заборонили продавати нам м’ясо. А ми, подружжя Гончаренко Іван Іванович та Гончаренко Валентина Іванівна, які вже 23 роки відпрацювали на Житньому ринку з реалізації української яловичини (торгівельне місце №29), зараз опинилися на межі жебракування та голодної смерті.

Наші проблеми почалися 24 лютого 2012 року, коли нас викликав до себе в кабінет Директор І.Е. Цеханський та сказав нам, що зараз всі продавці м’яса мають крім офіційної оплати за торгівельне місце ще платити йому по 100 гривень з однієї завезеної туши яловичини чи свині. При цьому були присутні заступник Цеханського Володимир Погиба та старший контролер Іван Дуда. Ми тоді відмовилися і сказали директору Цеханському, що з 1 січня 2012 року для малих підприємців була введена книга обліку, де ми повинні розписувати всі наші доходи и розходи, і нам незрозуміло як ми зможемо розписати в цій книжці ці «ліві гроші», що йдуть йому в кишеню. А те що по закону ми маємо сплачувати, то ми вже 23 роки сплачуємо і надалі будемо сплачувати. Крим того, через кризу в державі у нас значно зменшився прибуток, люди значно менше придбають яловичину, а транспортні розходи у нас виросли, так як ми возимо в Київ дуже якісне та екологічно чисте вітчизняне українське м’ясо аж з Могилів-Подільського району Винницької області. На це директор Цеханський відповів, що якщо ви хочете тут надалі працювати, то ви маєте йому платити «ліві гроші» як й усі інші – продавці м’яса (по 100 гривень за тушу яловичини), вантажники (2 тисячі гривень за трудовий тиждень), рубщики м’яса (3 тисячі гривень за трудовий тиждень), а гроші йому треба передавати через старшого контролера Івана Дуду чи через старшого контролера Петра Дробаху. Але ж ми все одне відмовилися від такого незаконного свавілля з боку директора Цеханського та пішли з його кабінету. Після цього через декілька днів до нас підходив старший контролер Іван Дуда та передав слова директора, що ми надалі вже не будемо працювати на Житньому ринку. Але ж деякий час нас не чіпали і ми продовжували спокійно працювати.

26 березня 2012 року, ми привезли на ринок одну тушу яловичини (80 кг) та коли прийшли до ветеринарної лабораторії здати «форму-2» завідувач лабораторії Рамос Оксана Іванівна сказала нам, що «у вас проблеми» і що Цеханський розпорядився не допускати нас до торгівлі і що вона не може у нас нічого прийняти. Ми тоді пішли до кабінету Цеханського, де він нам сказав наступне – «у мене є наказ від заступника Голови КМДА Руслана Михайловича Крамаренка та В.О. Начальника Головного управління з питань торгівлі та побутового обслуговування населення Станіслава Михайловича Голубова, щоб я вас убрав з ринку. В Інтернеті з’явилася погана інформація про наш ринок. Я знаю, що це не ви писали, але ж я маю наказ вас прибрати з ринку». На це ми сказали директору Цеханському, що ми, Валентина Іванівна Гончаренко та мій чоловік Іван Іванович Гончаренко взагалі ніколи не користувалися Інтернетом та навіть не вміємо робити за комп’ютером. Тоді Цеханський сказав, що дозволяє нам сьогодні в лабораторії поставити клеймо та розпродати ту одну тушу яловичини, що ми завезли, і потім вже ніколи не з’являтися на ринку. І через 2 дні нашу машину вже не пускали за шлагбаум ринку і не дозволяли розвантажуватися.

Слід зазначити, що нам вдалося у той день 26 березня запросити журналістів передачі «Агенти впливу» телеканалу «НТН» на зустріч з директором Цеханським. І коли вони його запитали – навіщо і з яких правових підстав подружжя Гончаренків викидається з ринку – директор Цеханський їм публічно збрехав, що він нас начебто не викидає з ринку і що просто для їх м’яса немає холодильників. І це в той день, коли у нас була тільки одна туша яловичини вагою 80 кг і нам не потрібний був ніякий холодильник, щоб її розпродати.

Після того, як нас викинули з ринку, ми ще 3 рази ходили до директора Цеханського з проханням повернути нас до роботи, але ж він нам відповідав одне і теж – «хто мені не платить, той не працює» та вимагав негайно залишити його кабінет.

В останній раз він нам сказав таке, що «він має відзвітуватися перед Крамаренком і Голубєвим» і щоб ми приїхали на ринок 10 чи 11 квітня і що він можливо поверне нас до ринку. Але ж коли ми 11 квітня 2012 року приїхали на ринок директор Цеханський навіть розмовляти з нами не став і сказав, що «конкуренти мені не потрібні» і що він завіз вже свою яловичину і її реалізує на ринку через своїх продавців. Ми йому сказали, що ми йому не конкуренти і завозимо не так багато м’яса, але ж він й слухати нас не став і вигнав з кабінету.

В такій складній ситуації 28 травня 2012 року ми вирішили написати лист-скаргу на Заступника Голови КМДА Руслана Михайловича Крамаренка про те, що нас вже 3 місяці безпідставно не допускають на наше робоче місце та попросили його допомогти нам. Але ж він нам так і не відповів.

Натомість, 12 червня 2012 року нам на мобільний телефон подзвонила начальник відділу ринків Головного управління з питань торгівлі та побутового обслуговування населення Венедиктова Людмила Євгенівна та запросила нас на 9-30, 13 червня 2012 на зустріч з виконуючим обов’язки начальника Станіславом Михайловичем Голубовим. На цій зустрічі С. Голубов був з нами дуже приязне ний та увічливий. Він сказав, що розуміє нашу проблему, але ж «на ринку існують певні правила гри і нам усім треба їх виконувати та враховувати усі інтереси». Також він сказав, що дуже довіряє директору Цеханському через те, що знає його дуже-дуже багато років і це його особистий друг. Він сказав, що «ми з Ігорем Ернстовичем починали свій бізнес разом і довгий час разом займалися текстилем». Також Голубов сказав, що «якщо ви праві у свої звинуваченнях щодо незаконного вимагання з боку директора ринку Цеханського від вас грошей, то я вимушений буду звільнити Цеханського і всіх продавців м’яса, але ж це, звісно, нереально». А потім він пояснив, що продавці м’яса начебто написали до нього листа, що підтримують те, що подружжя Гончаренків вигнали з ринку і що мій чоловік – Іван Іванович Гончаренко – злісний дебошир і п’яниця. Але ж це чиста брехня, тому що мій чоловік взагалі не вживає спиртного. Підписи були на цьому папері не розбірливі. Тоді я сказала Голубову, що ми з чоловіком вже готові платити Цеханському «ліві гроші», аби він тільки нас повернув до нашого робочого місця та не знущався над нами. На це Голубов сказав, що обов’язково поговорить з Цеханським і ще сказав «тільки би він рогом не уперся». Але ж на даний час в нашій справі нічого не змінилося, нажаль.

А вже потім нам передавали продавці на ринку, що контролери їх заставляли ставити свої підписи проти подружжя Гончаренків і тому вони ці свої підписи робили спеціально неправильними. Також продавці нам сказали, що Цеханський всім сказав, що хто не буде платити йому по 100 гривень за кожну завезену на ринок яловичу, телячу чи свину тушу, з тими зроблять те, що зробили з подружжям Гончаренків. Тому продавці зараз залякані і всі платять незаконно «ліві гроші» директору”.

На даний момент подружжя Гончаренків сподівається на підтримку чесних журналістів. Вони прохають про допомогу у поверненні на їхнє місце роботи – Житній ринок.

Контакти підприємці-реалізаторів вітчизняного м’яса:
Іван Іванович Гончаренко тел. 067-316-27-13
Валентина Іванівна Гончаренко тел. 097-433-12-02
Адреса проживання: Київська область, Миронівський район, село Яхни, вулиця Набережна 15.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: