Профспілка "Захист Праці" (UNI, IUF)

INDEPENDENT TRADE UNION "ZAKHYST PRATSI" (UNI, IUF) tel. +380 50 358 71 48

Профактивістка Олена Полякова звинувачує адміністрацію Житнього ринку у вчиненні злочинів

Posted by admin на Липень 17, 2012

Олена Полякова, тендітна українська дівчина в літку 2012 року стала символом мужності та незламності людського духу, новим та прекрасним обличчям незалежного профспілкового руху України. Сміливо виступив на захист своїх трудових та людських прав, Олена, молодий пересічний бухгалтер вже сумнозвісного Житнього ринку, опинилася на одинці проти звірячої зграї ділків та «кришуючих» їх можновладців.

Єдиною провиною молодої дівчини перед адміністрацією Житнього ринку є її членство в незалежній профспілці «Захист праці». У своєму звирячому намірі у будь-який спосіб позбавитися Олени адміністрація Житнього ринку (Генеральний директор – дехто Ігор Ернстович Цеханський), навіть, не зважає на очевидну суцільну маячню своїх претензій до неї, позаяк молода дівчина протягом майже півтори роки своєї роботи на Житньому ринку не мала жодного зауваження з боку керівництва. А тут, начебто, в мить виявилася і «службова невідповідність», і «спроби вкрасти документи ринку», і, навіть, «симуляція непритомності».

В антиправових умовах, що склалися на Житньому ринку, член профкому незалежної профспілки «Захист праці» Олена Полякова вимушена буде у найближчий час звернутися до останньої форми свого самозахисту та боротьби за людські права – оголошення публічного безстрокового голодування на знак громадянського протесту проти репресій з боку адміністрації комунального ринку на чолі з паном Цеханським.

Ми розуміємо, Оленка, що ці людожери вже не зупиняться не перед чим, щоб викинути тебе з роботи. На їх боці сила та влада, але ж на твоєму боці – правда та твоя жіноча мужність!

Прес-служба КМПС «Захист праці»

Нижче наводимо два звернення Олени Полякової до Прокуратури Подільського району міста Києва з вимогами відкрити кримінальну справу проти представників адміністрації Житнього ринку за фактом вчинення ними низки кримінальних злочинів:

До прокуратури Подільського району міста Києва

Члена профкому
Первинної профспілкової організації Київської місцевої професійної спілки
«Захист праці» на Комунальному підприємстві «Житній ринок»
Полякової Олени Леонідівни,
адреса: Дніпропетровська область, місто Жовті Води,
вул. Кропоткіна, 47, кв. 68

ЗАЯВА
Про вчинення злочинів

Я, Полякова О. Л., з березня 2011 року працюю на посаді бухгалтера КП «Житній ринок». Також я є членом профкому профкому Первинної профспілкової організації Київської місцевої професійної спілки «Захист праці» на Комунальному підприємстві «Житній ринок».

06.06.2012 року мене викликала до себе в кабінет головний бухгалтер КП «Житній ринок» Морозова В. В. та повідомила, що генеральний директор КП «Житній ринок» Цеханський І. Е. прийняв рішення звільнити мене з роботи, а тому я повинна написати заяву про звільнення за власним бажанням. У випадку, якщо я напишу таку заяву, то мені Морозова В. В. пообіцяла виплатити премію при звільненні в розмірі половини суми моєї заробітної плати, а у випадку моєї відмови написати таку заяву Морозова В. В. пригрозила мені звільненням за такою статтею, що мені в майбутньому буде соромно показувати трудову книжку.

Я сказала, що звільнятись з роботи я не збираюсь, а тому ніяких заяв писати не буду. На це Морозова В. В. відповіла, що вона зробить моє життя на роботі нестерпним. Після закінчення робочого дня я пішла на пошту та відправила на адресу КП «Житній ринок» свій протест проти тиску на мене з метою змусити мене звільнитися з роботи (Додаток 1).

08.06.2012 року мене знову викликала до свого кабінету головний бухгалтер КП «Житній ринок» Морозова В. В. і почала вимагати негайно написати заяву про звільнення за власним бажанням. Я знову сказала їй, що ніяких заяв про звільнення писати не буду. Після цього, мене викликав до свого кабінету генеральний директор КП «Житній ринок» Цеханський І. Е. і почав вимагати, щоб я негайно написала заяву про звільнення за власним бажанням. На моє запитання, чому він бажає мене звільнити, Цеханський І. Е. відповів, що він мені не довіряє, бо я була прийнята на роботу колишнім директором КП «Житній ринок» Ібадовим Г. К., а йому потрібно мати на ринку свою команду. А тому, всіх «людей Ібадова» він поступово з ринку прибирає, як вже звільнив контролерів, юристів, заступників генерального директора. Також, Цеханський І. Е. повідомив мені, що на моє місце вже знайдена інша людина, а оскільки я молода, то швидко і без проблем знайду собі роботу у службі зайнятості. Я відповіла Цеханському І. Е., що ніяких заяв я писати не буду. На що Цеханський І. Е. відповів, щоб я потім на нього не ображалася.

Після завершення робочого дня я знову пішла на пошту та відправила заяву з вимогою припинити на мене психологічний тиск з метою примусити мене написати заяву про звільнення за власним бажанням (Додаток 2).

Після цього на мене щодня чинився тиск з метою примусити написати заяву про звільнення. В цьому брали активну участь головний бухгалтер Морозова В. В., заступник генерального директора з питань торгівлі Алтинцев С. К. Все це підтверджується моєю перепискою з адміністрацією ринку, яку я за потреби можу надати.

Враховуючи те, що тиск з боку адміністрації КП «Житній ринок» на мене посилився, я не мала можливості належним чином здійснювати свої повноваження як член профкому. Тому, я звернулась до генерального директора з заявою про надання мені вільного від роботи часу, як це передбачено ч. 6 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» № 1045-14 від 15.09.1999 року (Додаток 3). Однак, в наданні часу для ведення профспілкової діяльності мені було відмовлено (Додаток 4).

06.07.2012 року близько 16.00 до приміщення бухгалтерії КП «Житній ринок» (по вул. Верхній Вал, 16 у місті Києві) зайшов заступник генерального директора КП «Житній ринок» з питань безпеки та правового супроводження Абрамчук Г. В. разом з помічником генерального директора Шелех О. В.

Абрамчук Г. В. поклав переді мною на стіл декілька аркушів паперу з якимось текстом. На моє запитання що це таке, Абрамчук Г. В. пояснив, що це моя нова посадова інструкція, яку я повинна негайно підписати. Я сказала, що вже підписувала посадову інструкцію, однак Абрамчук Г. В. відповів, що та інструкція його не влаштовує і требі підписати нову. На мої слова про те, що мені необхідний час для ознайомлення, він відповів, що вивчати там не має чого, а тому треба підписувати, а у випадку, якщо я не підпишу негайно запропоновану мені інструкцію, то мене чекатимуть неприємності. Після цього Абрамчук Г. В. пішов з приміщення бухгалтерії, але там залишилась помічник генерального директора Шелех О. В.

Я почала ознайомлюватись з текстом проекту посадової інструкції, однак, не пройшло і двох хвилин, як до мене підійшла помічник генерального директора Шелех О. В. та почала вимагати підписати проект посадової інструкції. Я відповіла, що ще не ознайомилась з проектом посадової інструкції і мені потрібен додатковий час для ознайомлення, про що я маю намір написати відповідну заяву на ім’я генерального директора. Однак, Шелех О. В. відповіла, що в неї немає часи чекати, поки я ознайомлюсь з посадовою інструкцією і пішла з кабінету бухгалтерії.

Одразу ж після цього, до мене підійшла головний бухгалтер КП «Житній ринок» Морозова В. В. Я продовжувала вивчати текст проекту посадової інструкції, однак Морозова В. В. почала вимагати, щоб я негайно підписала проект посадової інструкції. Я відмовилась від її пропозиції. Тоді Морозова В. В. сказала мені, що якщо я негайно не підпишу посадову інструкцію, то буду звільнена з роботи сьогодні ж. Щоб зрозуміти, як я повинна вчинити з позицій чинного законодавства, я взяла свій мобільний телефон та зателефонувала голові профкому Первинної профспілкової організації Київської місцевої професійної спілки «Захист праці» на Комунальному підприємстві «Житній ринок» Нікітіну Ю. О. Як тільки відбулось з’єднання з Нікітіним Ю. О., головний бухгалтер Морозова О. В. раптово вихопила в мене з руки мій мобільний телефон та почала говорити, що я надто знахабніла, бо не маю права розмовляти по мобільному в робочий час. Я їй відповіла, що на підставі Конституції України кожна людина має право на правову допомогу, а тому я бажаю скористатися своїм законним правом на отримання правової допомоги шляхом звернення по телефону за юридичною консультацією. Почувши це, головний бухгалтер Морозова В. В. почала кричати на мене, промовляючи, що в мене є два варіанти: або написати заяву про звільнення за власним бажанням, або негайно підписати дану інструкцію, бо таку вказівку їй дав заступник генерального директора з питань безпеки та правового супроводження Абрамчук Г. В. Я почала вимагати, щоб Морозова В. В. негайно повернула мені мобільний телефон, на що вона відповіла, що сама знає, що їй робити. Я в черговий раз нагадала Морозовій В. В., що я є членом профкому Первинної профспілкової організації Київської місцевої професійної спілки «Захист праці» на КП «Житній ринок», а тому, проект посадової інструкції має бути попередньо погоджений з профкомом. Морозова В. В. сказала, що її не цікавить ні я, ні профком, ні моє членство в ньому.

Морозова В. В. продовжувала голосно кричати на мене, що я тупа, нічого не знаю, і що вона звільнить мене за невідповідністю займаній посаді. В цей час біль у серці, який з’явився від того моменту, як Морозова В. В. почала на мене кричати, значно посилився. У мене почало паморочитися в голові. Я сказала Морозовій В. В., що мені дуже погано і болить серце і попросила випустити мене до туалету. На що Морозова В. В. перегородила мені вихід з робочого місця та сказала, що я нікуди звідси не вийду, поки не підпишу посадову інструкцію. Я не витримала тиску, образ та знущань Морозової В. В., а також – сердечного болю, який ставав нестерпним, а тому я поставила підпис на посадовій інструкції не читаючи її. Після цього, Морозова В. В. нарешті дозволила мені вийти з-за столу і я пішла до туалету. Однак, по дорозі до туалету я відчула сильний біль у серці і втратила свідомість.
Коли я отямилась, то побачила, що лежу навпроти кабінету генерального директора КП «Житній ринок», а медичні працівники надають мені допомогу. Хто саме викликав швидку допомогу мені невідомо. Мені дали якісь краплі, таблетку і зробили укол. Після цього мені трохи покращало.

Прийшовши до тями, я почула дзвінок мобільного телефону і подивилась у напрямку джерела дзвінка. Я побачила, що на підлозі біля двері кабінету генерального директора на спині лежав голова профкому Первинної профспілкової організації Київської місцевої професійної спілки «Захист праці» на КП «Житній ринок» Нікітіну Ю. О. Біля нього також були лікарі, які намагались привести його до тями.

Через деякий час до мене підійшов заступник генерального директора з питань безпеки та правового супроводження Абрамчук Г. В. та сказав: «Ну що, догралася? Ти ж по нормальному не розумієш, то як ще з тобою можна поводитись».

Озирнувшись навкруги я побачила поряд з собою свій мобільний телефон, який у мене відібрала головний бухгалтер Морозова В. В. Декілька разів повз мене проходив генеральний директор Цеханський І. Е., який ніяк не реагував на ситуацію, що склалась.

З вищевикладеного слідує, що рядом працівників та службових осіб КП «Житній ринок» було вчинено грубі порушення законодавства про працю.

Відповідно до Конституції України та ст. 22 КЗпП України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» № 1045-14 від 15.09.1999 року, зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є.

Враховуючи те, що посадова інструкція істотно змінює умови трудового договору, то відповідно до чинного законодавства положення посадової інструкції повинні були погоджені з профкомом Первинної профспілкової організації Київської місцевої професійної спілки «Захист праці» на КП «Житній ринок».

Таким чином, в діях службових осіб КП «Житній ринок» вбачаються ознаки юридичних складів наступних злочинів:

– ст. 172 КК України, а саме – умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок (в діях генерального директора Цеханського І. Е., головного бухгалтера Морозової В. В., заступника генерального директора з питань безпеки та правового супроводження Абрамчука Г. В.);

– ст. 170 КК України, а саме – грубе порушення законодавства про працю (стосовно відібрання мобільного телефону, чинення психологічного тиску, погроз, відмови випустити в туалет, заподіяння шкоди моєму здоров’ю – в діях, головного бухгалтера Морозової В. В., заступника генерального директора з питань безпеки та правового супроводження Абрамчука Г. В.);

– ст. 364 КК України, а саме – зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам (в діях генерального директора Цеханського І. Е., головного бухгалтера Морозової В. В., заступника генерального директора з питань безпеки та правового супроводження Абрамчука Г. В.).

На підставі вищевикладеного, прошу:

1) Порушити відносно Цеханського І. Е., Морозової В. В., Абрамчука Г. В. кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст. 170, 172, 364 КК України.
2) Витребувати у КП «Житній ринок» оригінал посадової інструкції, яку мене погрозами примусили підписати.
3) Провести графологічну експертизу почерку на посадовій інструкції з метою підтвердження того, що я підписала дану інструкцію під тиском в стані страху.

Додатки:
1) Копія заяви від 06.06.2012 року.
2) Копія заяви від 08.06.2012 року.
3) Копія заяви від 26.06.2012 року.
4) Копія листа № 107 від 06.07.2012 року.

08.07.2012 року Полякова О. Л.

До Прокуратури Подільського району міста Києва

Члена профкому
Первинної профспілкової організації Київської місцевої професійної спілки
«Захист праці» на Комунальному підприємстві «Житній ринок»
Полякової Олени Леонідівни,
адреса: Дніпропетровська область, місто Жовті Води, вул. Кропоткіна, 47, кв. 68

ЗАЯВА
Про вчинення злочинів

Я, Полякова О. Л., з березня 2011 року працюю на посаді бухгалтера КП «Житній ринок». Також я є членом профкому профкому Первинної профспілкової організації Київської місцевої професійної спілки «Захист праці» на Комунальному підприємстві «Житній ринок».

08.07.2012 року, на наступний день після того, як мене погрозами примусили підписати посадову інструкцію після чого в мене стався серцевий напад, приблизно о 9.30 мене викликав до себе в кабінет генеральний директор КП «Житній ринок» Цеханський І. Е. та повідомив, що він мене не звільнить з роботи, якщо я знайду мову з головним бухгалтером Морозовою В. В. до понеділка 09.07.2012 року. Якщо я не знайду спільну мову з головним бухгалтером Морозовою В. В. до 09.07.2012 року, то Цеханський І. Е. пригрозив мене звільнити.

Приблизно о 12.30 мене знову викликав до себе генеральний директор Цеханський І. Е. та наказав принести йому документи, які стосуються орендатора Середжук М. Ю. Я відповіла, що в мене документів, які стосуються Середжук М. Ю., не має, оскільки всі оригінали документів знаходяться у заступника генерального директора з питань торгівлі Алтинцева С. К. На що Цеханський І. Е. відповів, що з’ясує це питання з Алтинцевим С. К.

Я повернулася на своє робоче місце. Через декілька хвилин до кабінету бухгалтерії увійшов генеральний директор Цеханський І. Е., охоронець (імені якого я не знаю, оскільки як звуть охоронців працівників підприємства ніхто не повідомляв), юристка (імені якої я не знаю), інспектор відділу кадрів Боревич І. О.

Охоронець став біля мого стільця таким чином, щоб я не могла з нього встати. Генеральний директор Цеханський І. Е. в грубій формі наказав мені дати йому мою сумку. Коли я запитала навіщо, Цеханський І. Е. сказав, що йому треба її обшукати. Я відмовилась дати Цеханському І. Е. свої речі. Тоді, Цеханський І. Е. схопив мою сумку і висипав на стіл мої речі. В цей час підійшла юристка і почала порпатися в моїх речах та вибирати з них якісь папери. Я витягла з кишені мобільний телефон щоб зателефонувати до адвоката. В цей час юристка вирвала в мене з рук мобільний телефон. Я сказала, що вона не має права відбирати в мене речі, які є моєю власністю. В цей час в мене знову почало боліти серце.

Після цього юристка сказала: «Ми знайшли у тебе папери ринку. Що ти з ними робиш? Шукаєш компромат?» Я відповіла, що взагалі не розумію, що це за папери та звідки вони в мене взялися. Також, я сказала присутнім, що відчуваю біль у серці і мені потрібна допомога лікаря. Юристка почала мені погрожувати, що зараз викличе міліцію, яка мене заарештує за крадіжку документів, а до того моменту, поки не приїде міліція вона ніякої швидкої допомоги викликати не дозволить. Також юристка додала, що я буду звільнена з роботи за крадіжку і запис про це буде занесено в трудову книжку, а тому я ніде не зможу влаштуватись на роботу. Я була налякана тим, що відбувається, біль у серці посилювався. Тоді юристка сказала, щоб я написала пояснення під її диктовку і тоді вона залишить мене у спокої, а я зможу викликати швидку допомогу. Злякавшись за своє життя, я під диктовку юристки написала пояснення, що особисто надала для огляду свої речі, що випадково захопила папери ринку разом зі своїми малюнками, що я написала пояснення без всякого примусу на мене. Хоча, все це не відповідає дійсності, оскільки я писала під впливом страху, боячись за своє життя. При цьому, юристка сказала мені: «Ти що, навмисно так пишеш? Пиши нормально, як ти пишеш завжди». Коли генеральний директор Цеханський І. Е. запитав юристку, яка різниця, як я пишу пояснення, юристка відповіла, що якщо я напишу поганим почерком, то ніхто не повірить, що я написала ці пояснення з власної волі. На це, Цеханський І. Е. відповів, що це все дурниці, нехай пише. Також Цеханський І. Е. примусив мене віддати йому ключі (два люча від вхідних дверей до бухгалтерії та один електронний ключ від вхідної двері до адміністрації ринку) та підписати акт передачі ключів. Після цього охоронець посунувся і мені дозволили вийти з-за столу.

Оскільки я почувала себе погано, то пішла до туалету. Коли я повернулась до приміщення бухгалтерії, інспектор відділу кадрів Боревич І. О. запропонувала пройти до її робочого кабінету для розмови. В кабінеті Боревич І. О. знаходилась юристка, яка запитала мене, що я думаю робити. Я попросила юристку представитися, однак вона відмовилась. Тоді юристка сказала, що у мене є два варіанти: або я пишу заяву про звільнення за власним бажанням, або вона направить отримані в мене пояснення в міліцію, щоб там порушили справу про викрадення документів. Я сказала, що писати заяву про звільнення я не буду. Тоді юристка сказала, що вона звільнить мене і в трудову книжку внесуть запис про те, що я звільнена у зв’язку з втратою довіри. Я сказала, що вона по закону не має права нікого звільняти, що це може зробити лише директор. Після цього юристка запропонувала мені піти до Цеханського І. Е.

Ми всі пішли до Цеханського І. Е., з яким я залишилась в кабінеті наодинці. Цеханський І. Е. сказав мені, щоб я писала заяву про звільнення за власним бажанням, інакше він напише на мене заяву в міліцію і звільнить по статті. Я сказала, що ніякої заяви писати не буду. Тоді Цеханський І. Е. відповів, що мені вже нічого не допоможе, бо начальник головного управління з питань торгівлі та побутового обслуговування населення КМДА Голубов С. М. особисто дав йому вказівку звільнити мене будь-яким способом, оскільки я «людина Ібадова». До того ж йому в цьому допомагає солідна і досвідчена юридична фірма «Солодко і партнери». Я сказала, що нічого писати не буду, однак буду звертатись до суду. На цьому, Цеханський І. Е. сказав, що розмова закінчена. Я вийшла з кабінету Цеханського І. Е. і лише тоді юристка повернула мені мобільний телефон. Я одразу почала телефонувати, щоб викликати на місце події журналістів. Однак, коли юристка почула про те, що я хочу викликати журналістів, вона забігла в кабінет Цеханського І. Е. і повідомила йому про це. Цеханський І. Е. занервував, побіг до кабінету бухгалтерії та сказав, щоб усі негайно йшли додому. Я сказала Цеханському І. Е., що я додому не піду, оскільки робочий день ще не закінчився, а наказ по підприємству про дострокове закінчення робочого часу не видався. На що Цеханський І. Е. сказав мені, щоб я виміталась звідси, поки не подохла від свого серця. Також він додав, що йому на підприємстві труп не потрібен, а мені вже нічого не допоможе. Я сказала, що робочий день ще не закінчився, а тому я нікуди не піду. Тоді Цеханський І. Е. по телефону викликав охорону. Коли з’явилися два співробітника охорони (один більш молодий, другий – більш старшого віку), Цеханський І. Е. наказав їм викинути мене на вулицю. Після цього, мене схопив обома руками біль молодий охоронець і почав тягнути до виходу; літній охоронець взяв мої речі і поніс слідом до виходу. Я вимагала мене відпустити, казала, що мені боляче, однак охоронець виштовхав мене з чорного ходу на вулицю Житнєторзьку. В результаті незаконних дій охоронця у мене на руці залишився синець, а також охоронець відірвав мені ґудзик і порвав комбінезон.

Поряд зі мною на вулиці поклали мої речі. Я намагалась викликати міліцію, але в мене чомусь це не вийшло. Тоді я зателефонувала голові профкому Первинної профспілкової організації Київської місцевої професійної спілки «Захист праці» на КП «Житній ринок» Нікітіну Ю. О., розповіла, що мене силою виштовхнули з приміщення адміністрації ринку та попросила викликати міліцію. В цей час Цеханський І. Е. наказав охороні прослідкувати, щоб в адміністрації нікого не було, бо повинні приїхати журналісти, сів в автомобіль та поїхав.

Через деякий час приїхала міліція, я написала заяву про вчинення щодо мене протиправних дій. Дочекавшись 17.00 (кінця робочого дня), я поїхала додому.

Таким чином, в діях службових осіб КП «Житній ринок», юристки та співробітників охорони вбачаються ознаки юридичних складів наступних злочинів:

– ст. 146 КК України, а саме – незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, (в діях генерального директора Цеханського І. Е., юристки, співробітника охорони, які відібрали в мене мобільний телефон, не давали можливості подзвонити та вийти з-за столу);
– ст. 126 КК України, а саме – умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю, вчинені групою осіб, з метою залякування потерпілого (в діях співробітників хорони, які під час виштовхування мене на вулицю заподіяли мені сильний фізичний біль, який відчувається в руці навіть дотепер);
– ст. 170 КК України, а саме – грубе порушення законодавства про працю (стосовно підкидання до моєї сумки паперів, відібрання мобільного телефону, погроз, примусу до написання пояснень, відмови викликати швидку допомогу – в діях генерального директора Цеханського І. Е., юристки, охоронця);
– ст. 364 КК України, а саме – зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам (в діях генерального директора Цеханського І. Е.).

На підставі вищевикладеного, прошу:

1) Порушити відносно Цеханського І. Е. кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст. 170, 146, 364 КК України.
2) Порушити відносно юристки кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст. 170, 146 КК України.
3) Порушити відносно охоронців кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст. 126, 146 КК України.
4) Витребувати у КП «Житній ринок» пояснювальної записки, яку мене погрозами примусили підписати.
5) Провести графологічну експертизу почерку у пояснювальній записці з метою підтвердження того, що я писала дану записку під тиском в стані страху.
6)Дати мені направлення в спеціалізовану установу з метою зняття побоїв.

08.07.2012 року Полякова О. Л.

Advertisements

Відповідей: 2 to “Профактивістка Олена Полякова звинувачує адміністрацію Житнього ринку у вчиненні злочинів”

  1. Владимир said

    Безумству смелых поем мы славу…
    Удачи, удачи, удачи….

    • admin said

      Огромное спасибо за добрые пожелания!
      К огромному сожалению борьбу против нашего профсоюза и против Елены Поляковой развернул один из бывших активистов вашего профсоюза аттестованных работников МВД – Геннадий Абрамчук, бывший руководитель киевского подразделения “Беркут”.
      Админ.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: