Профспілка "Захист Праці" (UNI, IUF)

INDEPENDENT TRADE UNION "ZAKHYST PRATSI" (UNI, IUF) tel. +380 50 358 71 48

Archive for 30.04.2016

Олексій Кляшторний: ЩО НЕСЕ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ «ТРУДОВИЙ КОДЕКС ПАПІЄВА-ГРОЙСМАНА»?

Posted by workres на Квітень 30, 2016

кляшторный

(напрацювання до агітаційного друкованого матеріалу)

У листопаді 2015 року Верховна Рада прийняла у першому читанні проект нового «Трудового кодексу України», який (з незначними змінами) являє собою повторення аналогічного проекту, за часів диктатури Януковича внесеного до Парламенту депутатами-«ригіаналамі» В.Харою, О.Стояном та Я.Сухим. У ВР теперішнього скликання авторами даного законопроекту, разом із представником «Опоблоку» М.Папієвим, значаться нинішній прем’єр (а тоді – голова Ради) В.Гройсман, Голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Л.Денісова («Народний фронт») та сумновідомий колишній глава НБУ С.Кубів («БПП»).

Що ж несе українським трудящим «перевнесений» представниками «переможного Майдану» законопроект колишніх «ригіаналів»?..

1. «Нормативні акти роботодавця» (ст. 12 та інші).

Держава делегує частину свого суверенітету «роботодавцям» (власникам підприємств), надаючи їм право видавати свої власні нібито «закони» – т. зв. «нормативні акти роботодавця», які поширюватимуть свою дію на всіх працівників підприємства, незалежно від їхньої волі та згоди. Таким «нормативним актом» власник підприємства може, наприклад, обмежити право своїх працівників спілкуватися між собою, заборонити їм називати один одному та клієнтам своє ім’я, встановити додаткові вимоги до обсягу, якості та результатів роботи і навіть зовнішнього вигляду людини, її способу життя та поведінки в позаробочий час, тощо.

За невиконання «нормативних актів роботодавця» наймані працівники нестимуть сувору матеріальну відповідальність, аж до вилучення не лише всієї заробленої ними зарплати, але й конфіскації іншого наявного в них майна: квартири, земельної ділянки, тощо.

Встановлювати вину найманого працівника в порушенні «нормативного акту роботодавця» одноосібно буде сам «роботодавець».

Наймані працівники будуть зобов’язані підписуватись про ознайомлення з «нормативним актом роботодавця», але не матимуть права отримати «на руки» їхній примірник, чи копію. Отже, текст свого «нормативного акту» власник матиме змогу без відома працівників змінити у будь-який час.

2. «Засекречені» трудові договори.

При прийнятті на роботу кожен працівник обов’язково підписуватиме письмовий трудовий договір, текст якого буде вважатися «комерційною таємницею». Працівник не матиме права розголошувати умови свого трудового договору нікому: навіть профспілці, до якої він входить, своєму адвокату чи іншому юристу.

За розголошення умов трудового договору працівник відповідатиме усім своїм майном.

3. Підконтрольні профспілки.

На кожному підприємстві легально діятиме лише одна профспілка, підконтрольна роботодавцю. Усі питання, які стосуються індивідуальних та колективних прав працівників погоджуватимуться з нею, незалежно від того, чи є той або інший працівник її членом. Ця профспілка «від імені найманих працівників» даватиме власнику підприємства згоду на притягнення працівників до матеріальної та дисциплінарної відповідальності і звільнення.

Posted in ТРУДОВИЙ КОДЕКС, трудові права, Ukrainian trade unions | Leave a Comment »

Проведение Первомайской манифестации в Днепропетровске

Posted by workres на Квітень 30, 2016

http://dneprpost.com.ua/index.php?newsid=6118

29 апреля в 12:00 в медиа-центре «ДНЕПР ПОСТ» состоялась пресс-конференция«Проведение Первомайской манифестации в Днепропетровске».

В пресс-конференции приняли участие:

– председатель профкома НПГУ «Днепропресс» Алексей Символоков;

– председатель профсоюза ПМЗ «Защита труда» Евгений Деркач;

– координатор ОО «Комитет по борьбе с коррупцией, организованной преступностью и нарушением прав граждан» Андрей Бут;

– председатель профкома НПГУ «Интерпайп НТЗ» Игорь Пархоменко.

Евгений Деркач:

Хочу поздравить всех с наступающими праздниками. В воскресенье состоится митинг-демонстрация. Сбор – в 10:00 возле ракеты на ул. Поля, 1 (Кирова). Мы выходим на демонстрацию, потому что это международный день солидарности трудящихся. Для Украины это особенно важно, потому что сложилась такая ситуация с промышленными заводами. Я как глава независимого профсоюза на ЮМЗ, заявляю о задолженности по зарплате. Нам только вчера погасили 50% задолженности по зарплате за декабрь. Еще за 3,5 месяца задолженность остается. Такая же ситуация на многих других предприятиях Днепропетровска и Украины. На Днепропетровском трубном заводе в понедельник и вторник сотрудники одного из цехов отказываются работать из-за задолженности по зарплате, им платят по 10% в месяц. Работники ЮМЗ на своем опыте ощущают, что долги по зарплате начинают выплачивать после очередного митинга. Пока митинга нет и все тихо, администрация считает, что может деньги не платить.

Игорь Пархоменко:

Мы постараемся вывести как можно больше членов нашего профсоюза, завода и других заводов. Больше всего нас волнует состояние с выполнением законодательства Украины и принятие нового закона о труде, который пытаются принять в ВР. Особенно, статья 12 этого кодекса, которая позволяет работодателю принимать любые нормативные акты, обязательные для выполнения на предприятии. Мы общались с многими представителями профсоюзов из Германии, Франции и Америки. Они говорят, что наше законодательство хорошее и им нравится, если бы такое законодательство было у них, им было бы намного легче бороться за свои права. Они считают, что наше законодательство соответствует европейским нормам. На примерах того, что происходит на заводах сегодня, можно констатировать, что работодатели и их представители не выполняют законодательство и пытаются статьей 12 они пытаются узаконить несоблюдение законодательства. Они будут принимать те распоряжения и подзаконные акты, которые им выгодны.

Алексей Символоков:

Когда принимались законы, в частности, пенсионный, мы тоже обращались к трудящимся, чтобы выступить за то, чтобы в предложенном виде закон не был принят. Теперь он принят и все стонут. То, что будет написано депутатами, потом войдет в нашу жизнь. Основной изюминкой этой первомайской демонстрации является протест против нового ТКУ в том виде, в котором он уже принят в первом чтении. 12 статья фактически перечеркивает все, что есть хорошее в кодексе, заодно Конституцию, декларацию прав человека и все конвенции международной организации прав труда. Это попытка узаконить рабство.

Сегодня действие этой статьи вводится на практике практически во всех предприятиях и все, что мы называем рабством и правовым беспределом на рабочих местах, будет узаконено. Поэтому нужно выйти и высказать свое решительное «Нет» против этого. Демонстрация 1 мая – традиционная форма международных действий рабочих по консолидации, мобилизации и координации солидарных действий. Когда рабочие принимают в этом участие, они показывают свою силу и уверенность в том, что люди могут сами защищать свои права. Не принимая участие в таких акциях, рабочие сами себя наказывают. Мы предлагаем и призываем всех принять участие в этой акции.

Андрей Бут:

7 лютого у нашому місті та Львові відбулися форуми патріотичних сил. Я брав участь у цьому форумі як голова організаційного комітету міської організації робітничої партії. У форумах взяли участь такі організації як «Правий сектор», «Азов», добровольчі батальйони. Львівський форум постановив: державних зрадників Порошенка та ВР розстріляти 20 лютого. Після цього я мав годинну розмову з керівництвом обласного управління СБУ, де озвучив свою вимогу, що я на чолі з групою осіб не поїду до Києва 20 лютого, за умови, що мені цього ж вечора, 18 лютого, зателефонують представники обласної адміністрації і почнуться умови для впровадження вимог мого звернення до органів центральної та місцевої влади про забезпечення відкритої та прозорої діяльності влади під контролем та впливом громадськості. Конкретно: щоб представники незалежної громадськості з правом дорадчого голосу братимуть участь у засіданнях адміністрації Президенту, Кабінету міністрів, сесіях ВР, робочих засіданнях місцевої ради. Того вечора мені зателефонував секретар голови ОГА, ми домовилися про зустріч 19 лютого, і до Києва я не поїхав. Після цього ми мали неодноразові зустрічі із секретарем ОГА, під час яких я озвучував широкий спектр конкретних питань, які хвилюють робітників, але ці розмови так розмовами і закінчилися. Жодне з питань не було вирішено. Постає питання, чи правильно ми відмовилися від виїзду до Києва 20 лютого. Голова ОГА Резніченко публічно заявляє ,що акції протесту громадськість і незалежні профспілки мають проводити в Києві, а не під стінами ОГА. Перепрошую, але ми самі якось вирішимо, де і які акції проводити нам. Нам простіше звертатись до ОГА, як представництва виконавчої влади в нашій області.

У Дніпропетровську позавчора відбулася сесія міської ради під час якої я двічі звертався до голови та секретаря міської ради з проханням надати мені слово, щоб я озвучив пропозицію про проведення зустрічі організаторів першотравневої маніфестації у нашому місті з керівництвом міста. Слово мені так і не було надане. Попри обіцянку секретаря міськради Мішалова про те, що він зателефонує і ми узгодимо питання зустрічі, ніхто до мене не звернувся. Таким чином ми бачимо, що керівництво міста не бажає чути вимоги робітників міста, бажає лише працювати за дзвінком Коломойського, Корбана, групи «Приват» та інших олігархів. Тим часом відбувається розкрадання бюджетних коштів, знищення малого бізнесу. Таким чином необхідно, щоб вимоги робітників були почуті, якомога масовіше пройти маніфестацією. Ми пройдемо через парк Глоби, проспект Яворницького до приміщення міської ради. Сподіваюсь, що влада перейде на шлях розвитку України, нашого міста, як європейської країни та міста, буде забезпечено соціальний діалог і влада сприятиме уникненню суспільного вибуху в нашій країні.

 

Posted in Захист праці, ТРУДОВИЙ КОДЕКС, трудові права, Ukrainian trade unions | Leave a Comment »

1 Травня – робітниче свято! Зустрічаємось у Дніпрі!!!

Posted by workres на Квітень 28, 2016

сталлоне
1 травня о 10 годині в Дніпропетровську біля «Парку ракет» (внизу пр-ту Кірова) ти зможеш зустрітися зі своїми друзями, товаришами по боротьбі за кращий світ, знайомими і не знайомими.

Гасла до Першотравневої демонстрації трудящих України:
– Вирішення проблеми безробіття – 6 годинний робочий день!
– Депутат, бюджет не нічийний – це наші гроші, не кради!
– Кризи результат не відсутності роботи, а від неможливості споживання, висока зарплата – двигун прогресу!
– Якщо економити на школах – доведеться будувати в’язниці!
– Нового проекту Трудового кодексу – НІ!
– Надра України – Народу України!

– Земля України – Дар Божий – не продається!
– Рентабельним зарплатам – рентабельні тарифи!

ВСІ, ХТО НЕ РАБ І ХОЧЕ ЗМІН – НА ДЕМОНСТРАЦІЮ 1 ТРАВНЯ!
ЗА СВОБОДУ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ, СОЛІДАРНІСТЬ!

Організатори: робітничі профспілки Дніпропетровська, Всеукраїнська незалежна профспілка «Захист праці».

Posted in Захист праці, СОЛІДАРНІСТЬ, ТРУДОВИЙ КОДЕКС, трудові права, Ukrainian trade unions | Leave a Comment »

10 МІФІЧНИХ АРГУМЕНТІВ ЗА ТРУДОВИЙ КОДЕКС (частина 1)

Posted by workres на Квітень 27, 2016

дудин
Віталій Дудін,
Голова юридичного департаменту ВНПС “Захист праці”

Трудове право приречене бути ареною боротьби, оскільки його метою є збалансувати соціальну і виробничу функцію. Від співвідношення сил працівників чи роботодавців залежить, які підходи у ньому превалюватимуть. Тому прийняття нового Трудового кодексу має розглядатись, передусім, у цій площині. Які аргументи на користь прийняття нового ТК пропонуються і наскільки вони правдиві?
1) Деідеологізація? Метою реформи трудового законодавства неодноразово проголошувалось деполітизація. „Насиченість чинного КЗпП економічно нереальними гарантіями і пільгами” пояснюється бажанням радянських органів „показати, як у країні Рад добре живеться трудящим”, зазначає авторитетний вчений О.М. Ярошенко [Ярошенко, 2004]. Окремі вчені закликали позбавитися „пут гіпертрофованої ідеологізації і класового підходу” у трудовому праві. Однак не важко побачити за мотивами реформаторів саме політичні аргументи, зокрема, узгодженням з принципами вільного ринку. Доктор соціальних наук Мартишене Беата (Литва) прямо зазначає, що параметри трудового права країни напряму залежать від „рівня популярності ліберальних ідей” [Іншин, 2013]. Так, несприйняття тимчасових відносин російська вчена Радевич О.Р. пояснює тим, що населення звикло за радянських часів до формального домінування ідеї всезагальної рівності [Іншин, 2013].
Трудове законодавство лають за його соціалістичність. Автор не вважає це таким вже страшним недоліком. Але важливо уточнити, що численні гарантії – це якраз результат пост-радянської законотворчості, а не соціалістичної. Для радянського законодавства навпаки притаманною була „орієнтація на інтереси виробництва за рахунок ущемлення інтересів працівника”, зазначає загальновизнаний теоретик трудового права, д.ю.н. Н.М.Хуторян. Законотворчість часів незалежності ставила за мету компенсувати втрати, яких зазнало населення, надавши хоча б формальну перевагу у галузі трудових відносин. Це пояснювалось, зокрема, тим, що законодавства вже повинно виходити з пріоритету інтересів працівника, „оскільки це відповідає нормам Конституції України, яка в основу державної політики поставила інтереси людини” [Хуторян, 2009]. Водночас слід підкреслити, що новий ТК означає рух від Конституції.
Чи не стоїть за прийняттям нового ТК чийсь класовий інтерес? „Робота над проектом Трудового кодексу України історично співпала з економічною кризою, що використовується як виправдання і прикриття просування інтересів роботодавців при регулюванні трудових відносин”, – дозволяє нам знайти відповідь українська вчена Ольга Макогон [Іншин, 2013].
– Тому під вивіскою деполітизації здійснюється насадження ліберальної ідеології, згідно якої інтерес власника є вищим.
2) Конституція замість енциклопедії. Серед аргументів реформування можна віднайти і технічні – наприклад, необхідність зробити більш зручний закон. За словами В.С. Венедиктова, ТК має стати конституцією, що закріплює основні положення, принципи, сферу дії трудового права, основні гарантії [Іншин, 2013]. В принципі це відповідає міжнародному досвіду, коли численні гарантії (наприклад, на вихідну допомогу та попередження при звільненні) стають доступні у ряді європейських країн лише після закріплення у колективному договорі. Але ж обсяг пропонованого проекту ТК якраз значно перевищує нинішній КЗпП (368 статей проти 265). Виною тому значна кількість декларативних норм, які не мають безпосереднього регулятивного навантаження та запровадження виключень для окремих категорій працівників. Слід зазначити, що на думку деяких дослідників, наше законодавство якраз закріплює базовий рівень прав: „Оскільки чинне трудове законодавство передбачає лише мінімум соціально-трудових гарантій і націлює сторони СТВ на вибудовування відносин на договірній основі, саме від «переговорної сили» профспілок в значній мірі залежить рівень забезпеченості інтересів найманих працівників у відносинах із роботодавцями в межах наявної економічної ситуації” [НІСД, 2012]. Якою є ця сила усім загалом зрозуміло, тому є ризик, що більш „рамковий” документ призведе до втрати частини прав.
Досвід Росії, знову ж таки, не свідчить про те, що регулювання стало зрозумілішим. Російська вчена С.Ю. Головіна підкреслює, що „диференціація стала перманентним процесом” [Іншин, 2013]. На момент прийняття у 2001 р. ТК РФ у ньому було 16 розділів, які регулювали працю окремих категорій працівників, і з часом кількість спеціальних норм тільки зростала.
– Тобто немає переконливих аргументів, які б заперечували оптимальність структури нинішнього КЗпП.
3) Зрівняння у правах та усунення надмірного захисту. Стверджується, що саме наявність надзвичайно широких прав працівників є причиною їх порушення. Окрім того, роботодавці ухиляються від виконання закону, тому що відносини будуються на нерівноправній основі. Серед факторів, які заважають роботодавцям наведемо наступне: – необхідність реалізації гарантій щодо певних категорій працівників (молодь, жінки, особи з обмеженими можливостями), – необхідність дотримання формальностей при звільненні, – неможливість установлення строкових та інших «гнучких» відносин.
З іншого боку серед українських вчених є думка, що жорсткість трудового законодавства є виправданою в період становлення ринкової економіки періоду її становлення. Чи можна упевнено сказати, що цей перехідний період скінчився?
Та казати про необхідність зрівняння сторін шкідливо, хоча б вже з огляду на неоднакові наслідки, до яких призведе реалізація тих чи інших прав. Скажімо, якщо розірвання договору працівником – це найчастіше просто незручність для роботодавця, то припинення трудового договору власником може призвести до незахищеності й злиднів для робітників та їхніх сімей, особливо у періоди високого безробіття. Про це вказують фахівці МОП [ILO, 2015].В українських умовах псевдо-демократизація обернеться ще більшою залежністю працівника. Є побоювання, що вітчизняний бізнес не здатен до діалогу в силу свого рівня соціальної толерантності: він „здебільшого зорієнтований на реалізацію в сфері СТВ не стільки демократичного, скільки командно-авторитарного типу поведінки” [НІСД, 2012].
Яким б не були широкими сьогодні гарантії та привілеї працівників, однак переважна більшість спорів випливають із порушення процедури звільнення, а не скажімо, оплати надурочних чи надання відпустки студентам. Так, українська дослідниця А.С.Сидоренко у праці, присвяченій зловживанню трудовими правами, вважає, що трудові колективи сьогодні проявляють „груповий егоїзм” [Сидоренко, 2014]. Хоча в українській практиці таке побачити важко. До того ж, уточнюється, що зловживання з боку працівника можливе за умови, коли його позиція „отримує підтримку в суді”. Та, враховуючи, що роботодавці можуть змінювати докази у судовому процесі, навряд чи доцільно казати про перевагу працівника.
Формальні гарантії не створюють роботодавцям особливого дискомфорту. „На практиці, особливо в умовах кризи та безробіття, договірний елемент трудових відносин нерідко перетворюється на „мовчазну згоду” працівника працювати на тих умовах, які диктуються роботодавцем всупереч існуючим правовим гарантіям” [Хуторян, 2015].
Певною мірою, вітчизняне законодавство і так допускає значну гнучкість: умови застосування строкових договорів чітко не прописані, а власник може в односторонньому порядку позбавляти працівника премій, які можуть сягати третини заробітку.
Роботодавці скаржаться на те, що профспілки мають широкі повноваження, що змушує узгоджувати з ними рішення тривалий час. Однак слушною є оцінка Національного інституту стратегічних досліджень: „приблизно на половині всіх підприємств та установ, а також на переважній більшості підприємств (малих та середніх) нового приватного сектору профспілок взагалі немає” [НІСД, 2012]. На великих же підприємствах домінують „жовті” профспілки, яким працівники не довіряють.
При цьому навіть серед українських вчених немає єдності, що „надмірні” трудові прав слід урізати. Так, П.Д. Дмитренко вважає, що „при кодифiкацiї трудового законодавства обов’язково в новому Трудовому кодексi повиннi бути збереженi всi наявнi гарантiї та нормативнi досягнення” та врахованi нові [Дмитренко, 2009].
– Історично трудове законодавство розвивалось саме у напрямку обмеження свободи договору. Тому немає підстав казати в умовах домінування капіталу про необхідність послаблення обмежень.
4) Дисциплінування ледарів і помста порушникам. Навіюється думка, що начебто за радянським КЗпП звільнити не можна жодного ледаря чи п’яницю, а з профспілкою їх і взагалі критикувати не вийде. Аналогічні аргументи застосовує, зокрема, авторитетний український професор П.Д. Пилипенко: «проект ТК не може містити аналогічних правил, адже ніде у світі такого немає, щоб профспілки захищали прогульників і п’яниць від звільнення» [Закон і Бізнес, 2013]. Говориться також, що повноваження профкомів є посяганням на право приватної власності. Такі аргументи називає „вульгарно-пропагандистськими”, зокрема, російський вчений К.Д.Крилов, коли вони наводились на початку 2000-х років на користь прийняття Трудового кодексу РФ [МОТ, 2001]. Вчений заявляє, що пошук „збалансованості” трудового законодавства є невірним пріоритетом, адже роботодавець завжди є більш економічно-могутнім. Тому логічно прописати у ньому норми, які на перший погляд порушують баланс сторін, але врешті-решт допомагають виконати призначення трудового права у цілому.
Зняття профспілкового імунітету призведе до того, що окремих працівників можна буде звільнити без будь-яких зайвих формальностей. При відсутності працівника понад 3 години на робочому місці, власник зможе звільнити його у цей же день, отримавши його пояснення. Сьогодні ж профспілка має дати оцінку законності такого звільнення протягом 15 днів. Чи відповідатиме це стандартам МОП, відповідно до яких працівники мають право на захист при пред’явленні звинувачень?
Тобто це не означає, що працівники мають сьогодні «залізобетонний» захист. Без згоди профкому звільняти звільняти будуть просто швидше. „Як свідчить досвід, при наявності відповідного бажання роботодавець завжди може знайти цілком законні підстави для звільнення працівника” [НІСД, 2012]. Слушною є і думка, що ризик бути звільненими стримує робітника від реалізації інших прав, наприклад, на профспілкову діяльність, материнство і освіту [ILO, 2015].
– Роботодавець завжди знайде способи вплинути на несумлінного працівника, особливо у часи кризи. Профспілка, яка дбає про свій авторитет у трудовому колективі, навряд чи захищатиме таких працівників.
5) Сприяння малому підприємництву та детінізація. Спрощення регулювання розглядається як спосіб заохотити легальну зайнятість. «В умовах складної економічної ситуації зниженню тінізації у сфері зайнятості сприятиме поширення застосування гнучких новітніх форм трудових відносин, до яких відноситься: віддалена, мобільна, часткова та «запозичена» зайнятість, суміщення професій та посад тощо» [НІСД, 2015]. Чи буде це справедливим? Згідно європейської практики, провина за незадекларовану працю у випадку її викриття контролюючими органами не повинна лягати на працівника [ФПУ, 2014]. Отже, чи не є анулювання гарантій покладенням на працівника провини за допущені роботодавцем порушення? Тим більше, після зниження ЄСВ бізнес так і не продемонстрував бажання масово виводити зарплати із тіні. Чи допоможе тут лібералізація найму і звільнення?
Сьогодні контроль за дотриманням трудових прав на малих підприємствах відсутній (діє мораторій, накладений з 2014 року). Запровадження спрощеного порядку звільнення та зміни істотних умов праці на малих підприємствах є украй дискусійним. Важливо те, що таких роботодавців у нас нараховується ледь не 99%. Рівень фіктивного дроблення підприємств заради податкових вигод в Україні і так сягнуло надзвичайно високого рівня. За таких умов, „виключенням” стануть „загальні” правила. А.С. Сидоренко вважає, що пропоновані особливості регулювання „можна віднести до умов, які можуть спричинити зловживання з боку роботодавця” [Сидоренко, 2014]. До того ж у вітчизняному законодавстві негативна диференціація допускалась, якщо працівник отримував додаткові привілеї (наприклад, держслужбовці), однак робота у малому бізнесі нічого такого не гарантує. Відзначається спроба побачити особливості регулювання там, де їх не вбачається [Хуторян та інші, 2009].
На Заході існує диференціація трудового права залежності від чисельності працівників: для малих, а частково й для середніх підприємців установлюються пільгові для власників умови [Бойко, 2007].
Однак, якщо звернути увагу на рекомендації МОП щодо подолання тінізації праці, то ми не знайдемо серед них вказівок лібералізувати порядок звільнення чи зняти інші соціальні зобов’язання з власників. Навпаки говориться про необхідність «подолання дефіциту гідної праці» на малих та середніх підприємствах. Це має досягатись за рахунок розширення доступу до фінансових ресурсів, запуск інфраструктурних проектів державою і спрощення нормативної бази [МОП, 2015]. У підготовленому НІСД висновку «Ризики поширення та шляхи мінімізації тіньової зайнятості в Україні» [НІСД, 2015] підкреслюються, що податкові пільги повинні надаватись лише орієнтованим та високоякісну працю підприємцям і не говориться про необхідність урізати трудові права працівників. Іншими словами, треба піклуватись про те, щоб робота малих компаній стала більш стабільною. Свою роль грає і сфера, в якій вони працюють – навряд чи державі і суспільству буде велика користь від створення нових робочих місць у торгівлі.
Є доля правди у тезі, що в нинішніх умовах не працюватиме будь-який кодекс, оскільки правовий нігілізм став звичним явищем. Тому є небезпека, що погіршиться лише зайнятість офіційних працівників, а охоплених неформальних відносинами документ не торкнеться. Таким чином, робітники з формального сектору відчують свою дискримінованість ще більше.
Парадоксально, але найбільше трудових прав дотримуються великі експортно-орієнтовані холдинги. Чи можна сказати, що в них низькі прибутки? Навпаки.
– Власники капіталу сформували певну модель економічних відносин, у якій їм „незручно” дотримуватись трудових прав. Потрібно змінювати систему, а не погіршувати становище працівників
6) Гармонізація з міжнародними стандартами. В контексті гармонізації слід враховувати, що „міжнародні норми, в тому числі й норми ЄС, часто закріплюють нижчі гарантії при реалізації права на працю, ніж національне законодавство України” [Хуторян, 2009]. Європейська модель характеризується нижчими соцстандартами, хоча більш суворо слідкує за їх дотриманням. Немає гарантій, що зменшення соціальних зобов’язань власників призведе до покращення ситуації. Тим більше, у Європі існують вікові традиції захисту трудових прав і їх розширення порівнянно із законодавством. Чи потрібно гармонізувати законодавство із європейським? По-перше, це можливо після підвищення зарплати. По-друге, при здійсненні реалізації свободи пересування. По-третє, директиви ЄС не можуть слугувати виправданням для зниження захисту. Держави можуть забезпечити вищий рівень гарантій. Прогресивною була б гармонізація законодавства з правом ЄС у питаннях обмеження строкових відносин, безпеки праці та протидії дискримінації. Тоді як положення у сфері звільнення несуть небезпеку.
Окреме проблемне питання – необхідність гармонізації зі стандартами МОП. Варто зрозуміти, що акти МОП закладають лише найзагальніші гарантії (наприклад, право профспілок на консультації, а не блокування звільнення). Міститься немало оціночних категорій, які прямо не зобов’язують (наприклад, попередження про звільнення може не застосовуватись при укладенні договорів на „нетривалий термін”; згадується вихідна допомога, яку можна вважати за «доцільну»). Деякі акти допускають звуження трудових прав за українським законодавством: показово є вже те, що Конвенція МОП №1 носить назву „Про обмеження тривалості робочого часу на промислових підприємствах до 8 годин на день та 48 годин на тиждень” (1921). Ще один приклад: норма про те, що надання профспілкам можливостей по захисту працівників „не повинне знижувати ефективність роботи відповідного підприємства” (Конвенція МОП №135 „Про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються” (1994 року)).
Було б невірним, на думку, деяких вчених загострювати увагу на стандартах 1920-их років (у даному разі казати про „застарілість” більш обгрунтовано, аніж стосовно КЗпП). Наше законодавство пішло значно вперед у певних моментах і це потрібно цінувати. Як зазначав російський вчений Олександр Курінний, цивілізований підхід МОП не завжди спрацьовує у пострадянській дійсності. Тобто норми можуть формально відповідати положенням конвенцій, але діяти інакше через недобросовісність роботодавців [МОТ, 2001].

(ПРОДОВЖЕННЯ БУДЕ)

Posted in Захист праці, ТРУДОВИЙ КОДЕКС, трудові права, Ukrainian trade unions | Leave a Comment »

Профспілкове мистецтво опору: цеглина та її сакральне призначення…

Posted by workres на Квітень 26, 2016

цеглина та її сакральне призначення

Євген Деркач. “Зброя пролетаріяту”, ДВП, олія, 2010 рік від р.х.

Posted in Захист праці, Ukrainian trade unions | Leave a Comment »

Круглий стіл в Дніпропетровську закликав до єдності робітничого та профспілкового руху перед загрозою прийняття «рабського» Трудового кодексу!

Posted by workres на Квітень 25, 2016

SONY DSC

SONY DSC

23-24 квітня 2016 року в приміщенні «Вільних профспілок Дніпропетровську» Всеукраїнська незалежна профспілка «Захист праці» разом із представниками профспілкової громадськості Дніпропетровська, Одеси, Херсону та Житомиру провела круглий стіл на тему: «Порівняння та аналіз змісту діючого КЗпП та проекту нового Трудового Кодексу, прийнятого в першому читанні Верховною Радою України».

Обговорювалися наступні питання – які права дає новий Трудовий кодекс трудящим України, а яких може позбавити? Які пропозиції щодо його покращення може внести громадськість перед остаточним прийняттям Верховною Радою?

Доповіді на круглому столі зробили:

Олег Верник, Голова ВНПС «Захист праці»
Євген Деркач, Голова ВНПС «Захист праці» заводу «Південмаш»,
Олексій Символоков, Голова НПГ заводу «Дніпропрес»,
Олексій Кляшторний, Голова ЦКК ВП «Народна солідарність»,
Олександр Палій, правозахисник та соціальний журналіст.

У доповідях виступаючі висвітлили динаміку і напрямки змін тексту законопроекту №1658 в ході підготовки до його прийняття в другому читанні, зупинилися на запланованих відмінностях правового регулювання трудових відносин за чинним КЗпП і проектом ТКУ, торкнулися перспектив у змінах щодо практики правозастосування тих чи інших аспектів трудового законодавства України у зв’язку із можливим прийняттям нового Трудового кодексу. Всі без винятку виступаючі під час обговорення фіксували значне зменшення прав найманих працівників, до якого призведе можливе прийняття цього варіанту Трудового кодексу України.

В ході обговорення було констатовано, що незалежні профспілки в даний час практично усунуті від процесу внесення змін до проекту Трудового Кодексу. Формальне представництво профспілок в погоджувальної комісії в особі Федерації профспілок України і сателітних «ручних» організацій не повинно вводити в оману широкий профспілковий актив України, позаяк вони в «робочій групі» профільного комітету Верховної Ради України відіграють виключно декоративну функцію. Під час дводенної дискусії присутні обмінялися накопиченим практичним досвідом дій щодо захисту прав членів профспілок і домовилися про подальшу координацію протестних дій та взаємодію в цьому напрямі.

Особливу небезпеку в запропонованому проекті нового Трудового кодексу учасники круглого столу побачили у введенні в текст кодексу вкрай небезпечної юридичної новації – «нормативні акти роботодавця», яка сама по собі не має аналогів в Європейському трудовому законодавстві та вочевидь призведе до повної юридичної втрати можливості правового самозахисту людей найманої праці. В умовах вкрай корумпованої суддівської системи України та повної відсутності якого-небудь реформування цієї сфери, українські працівники опиняються наодинці із суворими реаліями суцільного свавілля роботодавців і свавілля це буде далеко не-європейського ґатунку.

Доповідачі на круглому столі, у свою чергу, запропонували низку конкретних нормативних пропозицій до другого читання проекту Трудового кодексу у Верховній Раді, що були ними вже спрямовані через народних депутатів до розгляду в парламент. Також велика увага була приділена низці зауважень та пропозицій Міжнародного Бюро Праці, яке надало в Верховну раду України свої висновки щодо проголосованого у першому читанні законопроекту. Загальна кількість суттєвих зауважень щодо проекту ТКУ від Міжнародного Бюро праці склала число 58 та викликала серйозне занепокоєння європейської громадськості щодо самої якості цього проголосованого в першому читанні в українському парламенті документу.

Заклик організаторів круглого столу щодо максимального ознайомлення громади Дніпропетровщини із усіма небезпеками, що несе із собою антиробочий проект нового Трудового кодексу був сприйнятий соціальною громадськістю регіону та було прийняте рішення долучитися до підготовки аналогічного круглого столу-обговорення в травні 2016 року також й в іншому великому промисловому місті регіону – в Кривому Розі.

Прес-служба ВНПС «Захист праці»

Posted in Захист праці, Олег Верник, СОЛІДАРНІСТЬ, трудові права, Ukrainian trade unions | 1 Comment »

Лідери незалежних профспілок прорвалися на “”Дебати PRO”!

Posted by workres на Квітень 20, 2016

19 квітня 2016 року представники незалежних профспілок взяли участь у програмі “Дебати PRO” на 1 національному каналі. Буквально з боєм Олег Верник (Голова ВНПС “Захист праці”), Олексій Кляшторний (Голова ЦКК ВП «Народна солідарність») та Веніамін Тимошенко (Віце-президент профспілки-асоціації льотного складу цивільної авіації України) виривали кожне слово в прямому ефірі у вкрай агресивного та вкрай ангажованого ведучого.

Але ж нам вдалося все ж таки достатньо зкоординовано заявити про неприпустимість приватизації великих виробичих підприємства України та неприпустимість прийняття хижацького Трудового кодексу як факторів, що мають спричинити різке збільшення безробіття в країні.

Також вдалося закликати глядацьку громадськість України не чекати вітра у полі та створювати на своїх підприємствах і установах справжні незалежні профспілки, що борються та відстоюють інтереси найманої праці в скрутних умовах кризи та неоліберального наступу.

Пропонуємо невеличку добірку з виступів профспілковців.

Posted in ЗМІ ПРО НАС, Захист праці, Олег Верник, ТРУДОВИЙ КОДЕКС, трудові права, Ukrainian trade unions | Leave a Comment »

“Захист праці” на акции в Одессе: свобода животных – свобода людей!!!

Posted by workres на Квітень 18, 2016

животное

Около пятидесяти активистов независимого зоозащитного, зеленого и профсоюзного движений Одессы организовали традиционный весенний марш в защиту диких животных и против их использования в цирковых программах. Акция началась в самом центре Одессы – на Дерибасовской и завершилась у памятника Дюку.

«Мы хотим донести до людей, что дикое животное, даже рожденное в неволе, остается диким. В цирке все живые существа лишены самого главного – возможности реализовать свою биологическую программу. Дело в том, что во многих странах мира запретили использовать животных в цирке. Признали, что они не клоуны и не артисты», – рассказала лидер инициативной группы по защите прав животных и природных ресурсов Елена Марченко.

Председатель авторитетной волонтерской группы «Время перемен» Инна Валешковская, член Женского Бюро ВНПС “Захист праці”, заявила, что животные – не инструмент для развлекательной индустрии. По ее словам, цирки, дельфинарии, шапито и им подобные заведения, где эксплуатируются животные, необходимо запретить, так как это аморально и недопустимо лишать животное воли и принуждать, часто побоями и голодом, выполнять неприродные для него действия для развлечения людей и извлечения прибыли. Животное должно жить в природной среде, а не в клетке 2 на 2, а люди с детства должны понимать это и учиться уважать других живых существ, чтобы добиться уважения своих интересов.

Координатор Всеукраинского независимого профсоюза «Захист праці» Андрей Ищенко обратил внимание на то, что цирк с использованием животных – исторический анахронизм и пережиток наподобие гладиаторских боев, отмененных в 404 году нашей эры и корриды, запрещенной в 2012 году. Он также отметил, что зоозащитный, экологический и профсоюзный активизм являются тремя важными составляющими общего демократического движения против превращения всего живого в средство для извлечения прибыли и приумножения капитала, за сохранение жизни на планете Земля и призвал активистов к солидарной взаимопомощи в совместной справедливой борьбе на всех трех направлениях.

Участники марша раздавали листовки зоозащитной тематики, общались с жителями города и призывали их присоединяться к кампании протеста. Успешная акция в Одессе показала, что такие акции протеста могут и должны быть самоорганизованными на энтузиазме живого солидарного движения.

Пресс-служба Всеукраинского независимого профсоюза «Захист праці»

Posted in Жіноче Бюро, Захист праці, СОЛІДАРНІСТЬ, Ukrainian trade unions | Leave a Comment »

Новий «вугільний» міністр обіцяє приїхати до шахтарів у Нововолинськ!

Posted by workres на Квітень 17, 2016

насалик

Новообраний міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик обіцяє наступного тижня приїхати у Нововолинськ та переконує, що налаштований зберегти вугільну галузь в регіоні.

Ігор Насалик уже на другий день роботи провів зустріч, на якій були присутні голова незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець, голова профспілки працівників вугільної промисловості Віктор Турманов, народні депутати Павло Кишкар та Олег Мусій, а також радник голови незалежної профспілки “Захист праці” Дмитро Міхеєв.

Останній доповів про складну ситуацію у вугільній галузі на заході України та наполіг на тому, щоб міністр приїхав у місто Нововолинськ й доповів про свою програму реформування вугільної промисловості в присутності шахтарів та працівників ДП «Волиньвугілля».

Міністр погодився з робочим візитом завітати у шахтарське місто наступного тижня після запланованої поїздки на схід України. Також Насалик переконує, що планує глобальне реформування вугільної промисловості та не зацікавлений у закритті шахт Нововолинська, як це хотів зробити екс-міністр Володимир Демчишин.

Натомість він хоче зберегти усі діючі шахти та закінчити будівництво шахти-довгобуду №10 «Нововолинська». Також одним із його основних завдань є звільнення усіх радників, які працювали при екс-міністрі та, мовляв, є непрофесійними в вугільній галузі.

Posted in ЗМІ ПРО НАС, Захист праці, Ukrainian trade unions | Leave a Comment »

Віталій Дудін: чи допоможе Трудовий кодекс малому бізнесу?

Posted by workres на Квітень 13, 2016

дудин

Віталій Дудін,
Голова юридичного департаменту ВНПС “Захист праці”

Чи допоможе Трудовий кодекс малому бізнесу?

Однією з офіційно проголошених причин прийняття нового Трудового кодексу проголошується заохочення інвестицій. Серед новацій – особливі умови регулювання праці на малих підприємствах (до 50 осіб), де звільнення допускається за один місяць і без згоди профспілки. Також скорочується строк погіршення істотних умов праці.
Здавалось би, що чим менше працівників, то тим простіше власникові вирішувати кадрові питання. Однак автори ТК вважають інакше. Ініціатива виглядає загрозливою у світлі фіктивного дроблення підприємств, яке раніше робилось, передусім, з метою податкової оптимізації (наприклад, у торгівлі).

В Україні контроль за трудовим законодавством на малих і середніх підприємствах відсутній взагалі. Тенденція посилилась після оголошення мораторію на перевірки. Спрощення регулювання розглядається як спосіб заохотити легальну зайнятість. «В умовах складної економічної ситуації зниженню тінізації у сфері зайнятості сприятиме поширення застосування гнучких новітніх форм трудових відносин, до яких відноситься: віддалена, мобільна, часткова та «запозичена» зайнятість, суміщення професій та посад тощо». Чи буде це справедливим? Згідно європейської практики, провина за незадекларовану працю у випадку її викриття контролюючими органами не повинна лягати на працівника. Вважається, що працівник є більш слабкою стороною трудових відносин, тому звинувачувати його на рівні з роботодавцем є недоцільним. Отже, чи не є анулювання гарантій покладенням на працівника провини за допущені роботодавцем порушення? Тим більше, після зниження ЄСВ бізнес так і не продемонстрував бажання масово виводити зарплати із тіні. Чи допоможе тут лібералізація найму і звільнення?

Найбільше трудових прав дотримуються великі експортно-орієнтовані холдинги, задіяні у добувній промисловості. Чи можна сказати, що в них низькі прибутки? Навпаки. Ці галузі генерують значну частину прибутків і податків до бюджету. Тобто навіть навіть наявність жорстких обмежень не знижує ефекту від низьких зарплат. Відомо, що після „стрибка” долару зарплати робітників не зросли у гривневому еквіваленті. Високий рівень гарантій вимагає власника належним чином організовувати діяльність, щоб відповідати цим вмогам. Зниження „стелі” призведе до регресу. Певною мірою трудове законодавство виступає однією з гарантій можливого сталого розвитку. Зайве казати, що країни з високими соціальними стандартами демонструють найвищі темпи економічного розвитку (Норвегія, Німеччина, Франція).

На Заході існує диференціація трудового права залежності від чисельності працівників: для малих, а частково й для середніх підприємців установлюються пільгові для власників умови. У Бельгії виробнича рада створюється лише на підприємствах, де працюють понад 100 чоловік, а комітет з техніки безпеки – при 50 працюючих. У ФРН на дрібні підприємства (до 5 чоловік) не поширюється законодавство про виробничі ради, про гарантії при індивідуальних звільненнях. У Німеччині використовуються пільги для новостворених підприємств: протягом перших чотирьох років підприємці можуть звільняти працівників від виплати вихідної допомоги.

Однак, якщо звернути увагу на рекомендації МОП щодо подолання тінізації праці, то ми не знайдемо серед них вказівок лібералізувати порядок звільнення чи зняти інші соціальні зобов’язання з власників. Навпаки говориться про необхідність «подолання дефіциту гідної праці» на малих та середніх підприємствах. Це має досягатись за рахунок розширення доступу до фінансових ресурсів, запуск інфраструктурних проектів державою і спрощення нормативної бази. Доповідь на Міжнародній конференції праці «Перехід від неформальної до формальної економіки» містить рекомендацію «розширити сферу» (2015) охоплення інспекцією праці. У підготовленому НІСД висновку «Ризики поширення та шляхи мінімізації тіньової зайнятості в Україні» (2015) даються також рекомендації спрямувати програми створення робочих місць на розвиток малого підприємництва. Відзначимо, що фахівці НІСД підкреслюють, що податкові пільги повинні надаватись лише орієнтованим та високоякісну працю підприємцям і не говориться про необхідність урізати трудові права працівників (як це пропонується, у проекті ТК). Не містять таких пропозиції і «Рекомендації парламентських слухань на тему: Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого і середнього бізнесу», схвалені Верховною Радою України 13 квітня 2016 року.

Важливо, що рейтинг Doing Business, що складається Світовим банком, вже 2 роки не бере до уваги регулювання ринку праці, визначаючи легкість ведення бізнесу. По-перше, конкуренція за рахунок зниження захисту вважається аморальною. По-друге, це не гарантує економічного зростання (показовим є приклад Грузії).

В українських умовах саме збереження високих стандартів може стати „драйвером” економіки і стимулом для її розвитку. І навпаки – загострення соціальних суперечностей лише поглибить економічну кризу. Слушними є думки, що в нинішніх умовах не працюватиме будь-який кодекс, оскільки правовий нігілізм став звичним явищем. Тому є небезпека, що погіршиться лише зайнятість офіційних працівників, а охоплених неформальних відносинами документ не торкнеться.
Таким чином, робітники з формального сектору відчують свою дискримінованість ще більше.

Серед українських експертів-правників немає сталої думки, наскільки особливі умови для малого бізнесу є припустимими. Одні вважають це звичною міжнародною практикою. Інші ж порушенням ст.24 Конституції про рівність усіх перед законом, а також кажуть про «штучну» підстав для диференціації (адже обсяг прав не пов’язано з діловими якостями працівника). Вважаю, що саме другим шляхом має слідувати Україна. Інакше буде створена ситуація, коли будуть створені над-дискриміновані групи працівників. І тоді вже робота за звичайним трудовим договором стане виключенням.

Posted in Захист праці, ТРУДОВИЙ КОДЕКС, трудові права, Ukrainian trade unions | Leave a Comment »