Профспілка "Захист Праці" (UNI, IUF)

INDEPENDENT TRADE UNION "ZAKHYST PRATSI" (UNI, IUF) tel. +380 50 358 71 48

Archive for the ‘Uncategorized’ Category

Гать рабський анти-трудовий кодекс!!!

Posted by workres на Квітень 7, 2017

девочка

Advertisements

Posted in Захист праці, ТРУДОВИЙ КОДЕКС, Ukrainian trade unions, Uncategorized | Leave a Comment »

Олег ВЕРНИК: зупинимо навалу рабського Трудового кодексу!!!

Posted by workres на Березень 14, 2017

ампутация

2 роки роботи, 2160 поправок. І все марно. Доопрацьований силами депутатів з “Народного Фронту” + колишнього регіонала Михайла Папієва та радісно підтриманий пост-радянською ФПУ проект “Трудового кодексу” перед другим читанням в Верховній Раді став ще більш ворожим для трудящих: ним передбачено 12-годинний робочий день, урізання прав працівників з дітьми, звужено можливості незалежних профспілок тощо. Нагадуємо – вже сьогодні, тобто 15 березня 2017 року відбудеться вирішальне засідання Комітету з соціальної політики з метою закинути цей “Трудовий кодекс” на друге читання у Верховну Раду. У нас обмаль часу зупинити цей злочин низки провладних депутатів проти свого народу! Кожний перепост цього профспілкового месаджу – це наш свідомий опір!!!

Під час нашої подальшої боротьби проти хижацького проекту “Трудового кодексу” вже не буде “лівих” та “правих”. Будуть лише ЛЮДИ та ПОКИДЬКИ!!!!

Олег Верник. Голова ВНПС “Захист праці”. 14.03.2017

Posted in Захист праці, Олег Верник, ТРУДОВИЙ КОДЕКС, Ukrainian trade unions, Uncategorized | Leave a Comment »

Зустріч Голови Волинської ОДА Володимира Гунчика з активом “Захисту праці”!

Posted by workres на Лютий 26, 2017

%d0%b3%d1%83%d0%bd%d1%87%d0%b8%d0%ba

Голова Волинської ОДА Володимир Гунчик зустрівся з гірниками шахти № 1 «Нововолинська». Вони обговорили актуальні проблеми, зокрема, розкрадання на підприємстві, – повідомляє Буг.

Очільник профспілки «Захист праці» Володимир Власюк розповів, що на території копальні перебувають невідомі особи у військовій формі. У свою чергу, губернатор Волині зазначив, що керівника шахти Андрія Пилипюка варто звільнити з посади.

«Повірте, ніякого лобізму до керівників шахт з мого боку немає», – сказав Гунчик та додав, що керівництво області завжди займало позицію шахтарів. Попри всі складнощі, 2016 рік усі шахти ДП «Волиньвугілля» завершили без заборгованості щодо виплат заробленого. Це вперше за п’ять років.

Наголосив очільник області і на тому, що на цей час вже виділили одинадцять мільйонів гривень на потреби шахти «Бужанська». Тепер же Гунчик працює над тим, аби пришвидшилося фінансування шахти № 10 у Нововолинську.

«Тому, якщо є якісь зауваження чи пропозиції, давайте сідати за стіл переговорів. Але дуже проситиму шахтарів, щоб вас не використовував політичний електорат для того, щоб створювати прецеденти тиску на людей, які найбільше вам допомагають», – підсумував губернатор.

Голова незалежної профспілки «Захист праці» Володимир Власюк подякував за оперативну організацію цієї зустрічі. За його словами, ситуація, яка виникла на шахті, зараз потребує негайного реагування.

«На шахті з’явилися люди у військовій формі, незрозумілого походження, що і як. До директора шахти ми звернулися з офіційним запитом: хто вони. Однак той повідомив нам, що не знає, хто це», – обурювався Власюк.

Шахтарі переконують, що директор шахти навіть виділив військовим окреме приміщення і особисто ознайомлював «нових працівників» із територією. Також працівники шахти стурбовані тим, що неодноразово бачили у військових зброю. Коли ж охоронець копальні викликав наряд поліції, то керівник установи почав на нього тиснути.

Пригадали гірники і випадок місячної давності, коли працівники шахти помітили автомобіль «КАМАЗ», який вивозив матеріальні цінності та обладнання до Червонограда. Отож, ці військові його супроводжували. До слова, за повідомленням тамтешніх працівників, «КАМАЗ» відправляли за «липовими» документами, щоб здати обладнання на брухт. Зараз же військові нібито охороняють технічний комплекс, але «доохоронялися до того, що на шахті не залишилося жодного алюмінієвого кабеля».

У підсумку голова Волинської ОДА зауважив, що за результатами зустрічі надішле супровідний лист до прокурора області з проханням перевірити діяльність директора шахти, а також запросить на наступну зустріч директора ДП «Волиньвугілля» Олександра Зоріна, керівників та членів профспілок шахт Нововолинська.

«Побачимо, хто прийде, та що казатиме. Це не буде розмова Гунчика з шахтарями, а профспілок із керівництвом», – підсумував Володимир Гунчик.

http://www.volynpost.com/news/84720-gunchyk-poobiciav-scho-prokuratura-dopomozhe-shahtariam

Posted in ЗМІ ПРО НАС, Захист праці, Олег Верник, трудові права, Ukrainian trade unions, Uncategorized | Leave a Comment »

“Захист праці” бере участь у Другій всесвітній конференції шахтарської солідарності в Індії

Posted by workres на Лютий 1, 2017

%d1%88%d0%b0%d1%85%d1%82

Завтра, 2 лютого 2017 року в Ramagundam/Telegana в Індії розпочнеться Друга всесвітня конференція шахтарської солідарності. Всеукраїнську незалежну профспілку “Захист праці” буде представляти уповноважений шахтарями-профспілковцями Нововолинська наш бойовий товариш Дмитро Міхеєв. Хай живе всесвітня шахтарська та робітнича солідарність!!! Хай щастить, Дмитро!!!

http://minersconference.org/index.php/en/worldwide-struggles/asia/30-koordination/icg-infobriefe-de/237-letter-of-information-no-8-for-the-2-international-miners-conference-in-ramagundam-telegana-in-india-from-2-to-5-february-2017.html

Posted in Захист праці, СОЛІДАРНІСТЬ, трудові права, Uncategorized | Позначено: | Leave a Comment »

“Захист праці” на акции “Антимех” (“Обозреватель”)

Posted by workres на Листопад 26, 2016

%d0%b7%d0%be%d0%be%d0%b7%d0%b0%d1%89%d0%b8%d1%82%d0%b0

В Одессе прошла информационно-просветительская акция “Антимех. Против меха и кожи”, активисты которой хотели донести одесситам информацию о жестоком промышленном производстве меха и кожаных изделий с помощью театрального перфоманса.

Активисты зоозащитного движения, организовавшие яркую запоминающуюся акцию у памятника Дюку в самом центре Одессы, раздавали листовки, организовали концерт и даже разыграли импровизированную театральную сцену, которая затронула чувства многих зрителей буквально до слез. Артисты-волонтеры в творческом театральном представлении наглядно показали присутствующим как именно происходит ловля исчезающих в природе животных, их заточение, убийство и разделка кожи ради мнимой красоты, статуса и денег, окропленных кровью живых существ. В акции приняли участие активисты проекта “Здоровая Одесса”, волонтерской группы “Время перемен”, Инициативной группы по защите прав животных и природных ресурсов, а также Всеукраинского независимого профсоюза “Захист праці”.

Как сообщили во время акции зоозащитники, для того чтобы остановить процесс разложения, в настоящее время при дублении кожи применяют опасные вещества — минеральные соли, формальдегид, производные каменноугольной смолы, масла и краски на основе цианида, которые пагубно влияют на здоровье человека. Они утверждают также, что мех по сравнению с наиболее распространёнными текстильными материалами является наименее предпочтительным. Зоозащитники информируют, что искусственный мех (как правило, состоящий из 72% акрила и 28% хлопка), а также одежда из хлопка, акрила, полиэстера (в том числе шерсть) по сравнению с животным мехом оказывают гораздо меньшее влияние на уничтожение окружающей среды. Участники акции призвали одесситов никогда не покупать кожу и мех, ведь спрос рождает предложение. Нетрудно найти качественные, модные и красивые вещи, на которых нет следов крови “братьев наших меньших”. Такие вещи изготовлены из хлопка, льна, брезента, синтетики и др.

http://obozrevatel.com/regions/42076-u-rivnomu-vidbudetsya-quotkupannya-u-zvukah-gongivquot.htm

Posted in ЗМІ ПРО НАС, Захист праці, СОЛІДАРНІСТЬ, Ukrainian trade unions, Uncategorized | Позначено: | Leave a Comment »

Гендерные аспекты трудового законодательства Украины (введение)

Posted by workres на Квітень 10, 2016

гендер-илюстрация
Наталья Агнищенко,
Координатор Женского Бюро ВНПС «Захист праці»,
магистр гуманитарных наук

Профсоюзное движение на улицах и заводах украинских городов пока еще не столь массово. Даже те, кто в нём участвует, далеко не всегда присматриваются и анализируют, а чем, собственно, их деятельность полезна всем гражданам, ищущим средства к достойному человеческому существованию, то есть настоящим и будущим наемным работникам различных профессий? «Лицом к лицу лица не увидать. Большое видится на расстоянии». Драматизируя поэтическим языком Есенина, я настаиваю на новом взгляде на известные вам, мои читатели, факты.

Вы – участники вот уже годы выплескивающейся на улицы и экраны активности противодействия принятию нового трудового кодекса, очередной проект которого рассмотрен украинским парламентом в первом чтении в ноябре 2015 года. Какое она и он – активность сопротивления и трудовой кодекс – имеют отношение к каждому украинскому наемному работнику, и, особенно, работнице? Раскрою карты, эта статья (точнее, серия статей) посвящена гендерным аспектам трудовых отношений, регулируемых украинским законодательством.

Что же собой представляют гендерные аспекты трудовых отношений, и зачем вам загружать в свой активный словарь эти дополнительные термины? Надеюсь сделать эту необходимость очевидной.

Термин «гендерный» пришел в трудовое право через социальные науки из сексологии, и на этом пути он обзавелся массой оттенков значения, позволяющих раскрыть тонкости различных социальных отношений, составляющих ткань нашей с вами жизни. Не будет преувеличением отметить, что в основе вышеупомянутой жизни лежит сексуальность во всем многообразии значений этого слова – и биологических, и социальных. Секс обеспечивает индустриальное производство воспроизводством рабочей силы. А носители ресурсов воспроизводства рабочей силы сами этой силой являются. Это переплетение столь привычно глазу, что наше внимание на нём не задерживается. Но именно участие полов как в воспроизводстве себя самое, так и в товарном производстве определяло и всё еще определяет их судьбу – и описывается в современном трудовом праве термином «гендерные аспекты».

Социологи различают понятие «пол» (классификацию при рождении), категорию принадлежности по признаку пола (социальную принадлежность к группе) и гендер – процессуальное подтверждение этой принадлежности. Почему возникает необходимость процессуального подтверждения? Мы можем ежегодно наблюдать его в «мире животных» в брачный период – когда в расписании природы остро стоит вопрос размножения и в ход идут яркие наряды, брачные песни и танцы, ритуальные бои соперников. Человеческая сексуальность не имеет временной привязки   – потому процессуальность для нас актуальна всегда, и всегда, всегда социально значима. Социальная принадлежность к группе на самом деле никогда не определяется лишь принадлежностью по признаку пола (хромосомного, гормонального, морфофункционального, анатомического) – у пола всегда есть возраст, раса, национальность, класс отношения к средствам производства, имущественная страта. Возьмём сравнение: звуковые сигналы, становясь языком, обретают многоуровневую систему взаимосвязи единиц разной природы (фонетика, лексика, морфология, синтаксис, стилистика) – и в качестве текстов различной стилистики определяют судьбу человеческих сообществ – и определяются ею. Так способ биологической репликации становится в сотнях вариантов соединения с системами родства языком культур – и был  использован для организации производственных отношений.

В не столь отдалённую эпоху промышленной революции получить максимальную прибыль от вложения капиталов оказалось возможным самым «простым» способом – создав гражданское общество, защищающее интересы свободного капитала, не создавая категорию «гражданок». Разделение двух полов на пол биологический (выделенный для воспроизводства общества) и пол социальный (выделенный для построения цивилизации) не литературно, а законодательно до сих пор чарует многие умы. Казалось бы, очевидно, что у каждой из двух частей мощного ресурса воспроизводства жизни есть и биологическая и социальная составляющая. Однако, простейшее шарлатанство позволило сотню с хвостиком лет продержать примитивный способ увеличения прибыли от капитала, поместив всех женщин от пяток до макушки в ресурс воспроизводства и обслуживания рабочей силы.

Как это работало? Женщины, не включаемые в профессиональные наемные работники, вынуждены были продавать исключительно свою сексуальность, желательно «оптом», т.е. заключать брачный союз, рожать детей, выращивать их и обслуживать жизненные потребности своего мужа-рабочего, сокращая в целом материальные затраты на поддержание и воспроизводство рабочей силы, что позволяло держать минимальную заработную плату при максимальной нагрузке. К нашему общественному стыду, эта схема, уж более века утратившая свою юридическую актуальность, до сих пор влияет на нашу жизнь. А причина в том, что в своей примитивности такая модель устойчива и актуальна для низкого экономического уровня.

Каковы другие модели? Легко заметить основной минус вышеописанной ситуации для роста производства – половина потенциальной рабочей силы исключается из участия в производственных отношениях. То есть другие модели будут избегать исключения, принимая в игру женщину-работницу, и получая тем самым как основной минус открытые вопросы воспроизводства рабочей силы и поддержания её жизнедеятельности.

К началу 1906 года в Российской империи, в состав которой входила часть современной Украины, шёл экономический подъём, растущее производство нуждалось в рабочих руках здесь и сейчас, актуализировалась модель привлечения женщин к наёмному труду – с сохранением предшествующей схемы обслуживания ими жизнедеятельности рабочих и детей. По всей империи, охваченной революцией 1905-1907 годов, насчитывалось более 600 профсоюзов, объединяющие более 245 тысяч человек.  В Киеве в октябре 1905 года в Троицком народном доме (ул. Большая Васильковская, 53/3) были организованы первые в Киеве профсоюзы рабочих, работало Центральное профсоюзное бюро, закрытое к концу 1907 года. Профсоюзы стремились к активному вовлечению женщин в свои ряды, создавая специальные комиссии по агитации и пропаганде среди работниц, поскольку руководили созданием профсоюзов грамотные люди, понимающие, что от степени участия женщин в рабочем и профессиональном движении зависит успех экономической борьбы в целом.

Пробившая собственным лбом стену отказа женщинам в профессиональном обучении и трудоустройстве председательница «Русского женского взаимно-благотворительного общества» доктор Анна Николаевна Шабанова,  сыгравшая немалую роль  в доступности врачебного дела гражданкам российской империи и развитии педиатрии, выступила с инициативой проведения женского съезда. Он открылся 10 декабря 1908 года в Санкт-Петербурге – и  результатами рассмотрения вопроса о трудовых правах женщин стали практические меры: рост женских кружков рабочих артелей, общества дешевых квартир, ясли для детей. 2 марта 1913 года в Петрограде в здании хлебной биржи на женский митинг собралось полторы тысяч человек. Повестка дня научных чтений включала вопросы: право голоса для женщин; государственное обеспечение материнства; о дороговизне жизни. Спустя несколько лет и революций, выступая в декабре 1917 на III Всероссийской конференции профсоюзов с докладом “Профессиональные союзы и женский труд”, Александра Коллонтай инициировала постановление об охране материнства и младенчества.

Так зарождалась гендерная политика в области трудовых прав. В отличие от гражданско-политических прав, называемых негативными правами, социально-экономические права квалифицируются как позитивные права. Название “негативные” отражает тот факт, что гражданско-политические права связаны с защитой от вмешательства (в том числе и государственного) в осуществление гражданских прав и свобод человека. Чтобы получить избирательное право, нужно просто отменить запрет на участие женщин. Социально-экономические права имеют иную природу. Для их обеспечения государству недостаточно только лишь воздерживаться от вмешательства в данную сферу – реальное осуществление социально-экономических прав становится возможным лишь путем создания необходимых социальных институтов и инструментов, позволяющих на практике гарантировать реализацию этих прав. Таким образом, для реализации “позитивных” прав необходима целенаправленная деятельность. Лев Троцкий писал, что невозможно освободить женщину от рабского домашнего труда, не создав общественных столовых, прачечных и детских учреждений.

Наше предыдущее государственное образование, будучи внутренне социально противоречивым, то есть одной своей частью удовлетворяя интересы рабочего класса,  а другой «рукой» отвергая их, шло по пути создания институтов, гарантирующих решение обеспечения воспроизводства рабочей силы на государственном уровне, с переменным успехом, отягощаемым половинчатыми мерами недостаточности финансирования социальных проектов ввиду отсутствия их приоритетности в государственной политике. Тем не менее, к 70-м годам удалось выйти на уверенное создание дешёвого жилья, общественных столовых, прачечных, детских садов, комфортных лагерей и домов отдыха. Эти блага и раньше в небольших объемах строились и снабжались, но законодательно эта политика не была связана с трудовым правом, а шла само собой разумеющимся поощрением. С новым законом о труде 1971 года ситуация изменилась.

Декретом СНК РСФСР от 15 октября 1921 г. социальное страхование стало осуществляться за счет средств работодателей, а 9 декабря 1921 г. Декретом «О социальном обеспечении при временной нетрудоспособности и материнстве» пособие по материнству устанавливается в размере фактического заработка. В КЗоТе 1922 г. впервые появилась специальная глава XIII «Труд женщин и несовершеннолетних». В этом Кодексе были сохранены нормы об освобождении беременных женщин от трудовой повинности, как и женщин, кормящих грудью, а также имеющих детей до восьми лет, при отсутствии лиц, ухаживающих за ними (ст. 13). Для беременных и кормящих матерей запрещались ночные и сверхурочные работы, женщины освобождались от физического труда на восемь недель до и восемь недель после родов, а от конторского соответственно – на шесть недель. Устанавливались дополнительные перерывы для кормления ребенка, а с пятого месяца беременности запрещались командировки без согласия работницы (ст. 131-134). Социальное страхование включало выдачу пособия по беременности и родам, а также по уходу за больным членом семьи (ст. 176). Родители и опекуны несовершеннолетних имели право требовать расторжения трудового договора, когда его продолжение угрожало здоровью несовершеннолетних или клонилось к ущербу для него. С 1937 г. расходы на оказание медицинской помощи женщинам (женские консультации, родильные дома и др.), а также финансирование детских садов и яслей начали осуществляться исключительно за счет государства. (Мы помним, что одновременно была восстановлена дореволюционная уголовная ответственность за аборт, отменённая в 1956 году, что подчёркивает утилитарность государственной заботы о воспроизводстве, но при этом важно, что ставится государственная задача дать воспроизводству ресурсы). Женщинам запрещалась работа на особо тяжелых и вредных для здоровья производствах, а также на подземных работах и работах в ночное время. Еще до принятия нового КЗоТа в 1922 г. в подзаконном порядке предписывалось отдавать предпочтение в оставлении на работе при сокращении штата одиноким женщинам с детьми в возрасте до года. Увольнение беременных женщин по инициативе администрации допускалось производить только в исключительных случаях и только с санкции инспектора труда.  Дальнейшая политика трудовых норм касалась ограничения подъёма тяжестей и облегчённого труда беременных женщин (КЗоТ 1971 г., ст. 160 и 161).

То, что делает советский КЗоТ 70-х особенно ценным – это закрепление в трудовом праве создания условий достаточно комфортного воспроизводства рабочей силы: ясли, детские сады комнаты для кормления грудных детей и т.д.

В главе XII ПРАЦЯ ЖІНОК  статья 186  КЗоТа УССР «Обслуговування матері на підприємствах, в організаціях» : «На підприємствах і в організаціях з широким застосуванням жіночої праці організовуються дитячі ясла, дитячі садки, кімнати для годування грудних дітей, а також кімнати особистої гігієни жінок».

Для обеспечения этих потребностей создавались специальные фонды. Например, Статья 101 КЗоТа РСФСР «Материально-бытовое  и  культурное  обслуживание рабочих и служащих за счет общественных фондов потребления»: «Кроме заработной платы рабочим и служащим за счет общественных фондов потребления выплачиваются пособия по государственному социальному страхованию и  пенсии,  предоставляются путевки в санатории, дома отдыха и туристские базы, обеспечиваются   бесплатная медицинская помощь и бесплатное обучение,  производятся другие  выплаты  и  предоставляются  иные  льготы. Средства из указанных фондов направляются также на строительство жилищ,  школ, культурно-бытовых и медицинских  учреждений, на   улучшение   культурно-бытового обслуживания рабочих и  служащих,  а  также на содержание детей в детских дошкольных учреждениях».

А Статья 231 КЗоТа РСФСР предписывала профсоюзам следить за жилищно-бытовым обслуживанием рабочих и служащих: «Для осуществления  контроля над соблюдением законодательства о труде,  правил  по  охране  труда,  за  выполнением   коллективных договоров и за жилищно-бытовым  обслуживанием рабочих и служащих  члены фабричных,  заводских,  местных  комитетов  профессиональных союзов и вышестоящих   профсоюзных  органов, а также  другие правомочные представители этих органов имеют право проверять работу предприятий торговли и общественного питания, а также работу поликлиник,  детских яслей и садов, общежитий, бань и других коммунально-бытовых предприятий,  обслуживающих рабочих и служащих данного предприятия, учреждения, организации.

Профсоюзные органы    в    случае   необходимости   вносят   в   соответствующие   организации   предложения   о   привлечении    к   дисциплинарной  ответственности  руководящих  работников,  которые  нарушают законодательство о труде и правила по охране  труда.  Эти организации обязаны в месячный срок сообщить профсоюзному органу о принятых мерах».

Можно сколько угодно твердить о бумажном характере этой буквы закона, но почему же, начиная с 1986 года, поправки к законодательству о труде быстренько убрали из КЗоТов эти социальные гарантии, переместив их в «другое ведомство» соцобеспечения?

Покромсанный и урезанный, действующий ныне в Украине Кодекс закона о труде 1971 года сохраняет следы социальной ориентированности – и, конечно, нуждается в обновлении – в обновлении, соответствующем требованиям времени и современной социально-экономической ситуации.

Но какие же обновления мы видим в проекте 2015 года?

В проекте целый один раз появилось слово «гендерный». Глава 1, Статья 2, пятый пункт основных принципов правового регулирования трудовых отношений –  «рівності прав і можливостей працівників, у тому числі гендерної рівності, шляхом забезпечення єдності та диференціації умов праці».

Путём единства и дифференцирования условий труда можно обеспечить равенство прав и возможностей работников – но не гендерное равенство, сиротливо засунутое в этот ряд и больше в документе не возникающее. Гендерное равенство – равенство процессуальности воспроизведения половой принадлежности – касается непосредственно вопросов воспроизводства. То есть, помимо условий для беременных и кормящих женщин, родительских обязанностей по уходу за ребёнком. Когда законодательно уход за ребенком связан лишь с беременностью и грудным вскармливанием, это необходимое условие никак не обеспечивает гендерное равенство за пределами первого шага воспроизводства трудовых ресурсов. И никак не является современным правовым документом.

В следующей статье мы более подробно сопоставим проект грозящего нам нового трудового права с действующим ныне кодексом и проанализируем, почему новый проект ухудшает ситуацию с гендерным равенством в украинском трудовом праве, и как он должен эту ситуацию улучшать. Это позволит нам развить нашу публичную профсоюзную активность не только как активность сопротивления, но и дополнить созидательное осознание правовых возможностей.

 

 

 

Posted in Жіноче Бюро, Захист праці, НА РУССКОМ, Uncategorized | Leave a Comment »

“Захист праці” на шахті “Бужанська” вимагає звільнення директора ДП “Волиньвугілля” Федора Богдана!

Posted by workres на Лютий 23, 2016

богдан

Профспілка “Захист праці” шахти “Бужанська”, яку очолює Віктор Смарш, виступає за звільнення з посади директора ДП “Волиньвугілля” Федора Богдана через його бездіяльність.

Нововолинські гірники мають ряд претензій до генерального директора державного підприємства.

Нагадаємо, що 3-го липня 2015 року у ДП «Волиньвугілля» відбувся конкурс на визначення нового гендиректора. За підтримки міської та обласної влади конкурс на заміщення посади виграв Федір Богдан.

На посаду Федора Богдана керівництву обладміністрації порекомендувало Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, звернувшись з листом, в якому висловило прохання погодити його призначення.

Шахтарі вважають, що гендиректор не справляється зі своїми обовязками, а як альтернативний варіант розглядають кандидатуру колишнього директора “Бужанської” Михайла Борсука.

Беручи до уваги значний досвід роботи Борсука на керівних посадах, рівень фахової і професійної підготовки та ділові якості, члени профспілки рахують, що ДП “Волиньвугілля” має працювати саме під його керівництвом.

Інформаційний сайт Волині “Буг”

Posted in Uncategorized | Leave a Comment »

ФПУ та КОНП: тривають міжпрофспілкові консультації з приводу спільних дій перед другим читанням з Трудового кодексу

Posted by workres на Лютий 22, 2016

1осовой-19 лютого 2016 року в будинку “Укрпрофоздоровниці” на вул. Шота Руставелі у Києві, де тимчасово знаходиться офіс Федерації професійних спілок України, відбулись Міжпрофспілкові консультації між Конфедерацією Об’єднань Незалежних Профспілок та Федерацією Профспілок України, метою яких був обмін думками та зближення позицій з найбільш проблемних і загрозливих положень проекту нового Трудового Кодексу, який зараз знаходиться на розгляді у Верховній Раді.

На стороні КОНП у консультаціях взяли участь Голова Всеукраїнської незалежної профспілки «Захист праці» Олег Верник, голова ЦКК ВП «Народна солідарність» Олексій Кляшторний, та голова Федерації професійних спілок працівників малого і середнього бізнесу України Вячеслав Рой, зі сторони ФПУ – голова Федерації Григорій Осовий та заступник голови сформованої Комітетом ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Робочої групі з доопрацювання проекту ТКУ Сергій Українець.

В ході консультацій виявилась як очікувана близькість позицій учасників стосовно необхідности не припустити при прийнятті нового ТКУ погіршення правового становища трудящих, так і певні розбіжності в баченні шляхів досягнення цієї мети.

Зокрема, не знайшла, на даному етапі, підтримки з боку ФПУ пропозиція КОНП стосовно повного узгодження всіх основних позицій між профспілками, що входять до складу «СПО репрезентативних», та членськими організаціями КОНП і підписання, на цій основі, відповідного письмового Меморандуму, який конкретно окреслював би спільну консолідовану позицію в цілому всієї профспілкової сторони.

Представники Федерації запропонували, натомість, повернутися до цієї ідеї після завершення праці Робочої групи при комітеті ВРУ, до якої входять представники «СПО репрезентативних», та розглянути її, серед інших, в рамках «профспілкових читань», що мають відбутися під егідою СПО із залученням профспілок, які не входять до його складу.

Прес-служба КОНП

Posted in Захист праці, Олег Верник, ТРУДОВИЙ КОДЕКС, Uncategorized | Позначено: , , , , | Leave a Comment »

Давньому товаришу нашої профспілки Артему Руденку загрожує олігархічна помста!

Posted by workres на Лютий 14, 2016

руденко

Увага! Небезпечно!
Давньому товаришу нашої профспілки “Захист праці” та в минулому одному із визначних керівників молодіжного профспілкового руху ФПУ Артему Руденку, загрожує жорстка олігархічна помста за його антиолігархічну активність під час подій доби Майдану.

Після чисельних публікацій в ЗМІ та повідомлень на Майдані про причетність власника АТБ пана Буткевича до фінансування «тітушек», 1 березня 2014 року активісти Майдану провели одну з таких акцій біля резиденції пана Буткевича в селі Білий берег в Київській області, серед активістів, як журналіст був Артем Руденко, якій здійснював відеозапис акції та збирався повідомити про її результати громадськість, інші активісти ВГО «Антикорупційний комітет» також приєднались до мирного пікету. У ході мітингу до активістів ВГО «Антикорупційний комітет», активістів майдану приєдналися ще й місцеві жителі. Люди були налаштовані категорично і причиною тому стало беззаконня, яке творять поплічники Буткевича в селі Білий берег. Так люди поскаржилися, що у них захопили ліс, доступ до водойм і взагалі позбавили можливості спокійно вести господарство”.

Після закінчення акції, Артем Руденко та інші активісти організації поїхали, але інші представники Майдану залишилися і за існуючою інформацією дійсно намагалися вдертися до резиденції Буткевича, залишили на заборі написи та інше. Хто саме це зробив невідомо, оскільки активісти були не знайомі один з одним, а рішення про проведення пікетування приймалося спонтанно. Звісно, що деякі дії активістів могли формально містити ознаки правопорушення громадського порідку тощо, але викликані вони були не зухвалим ставленням пікетників до суспільної моралі і правил поведінки, а намаганням припинити фінансування бандитів, які розстрілювали Майдан, вчиняли бійки та безлад, тобто діяли в умовах крайньої необхідності, з метою припинити тяжкий злочин.

Відразу після проведення пікетування і анонса громадського розслідування представники Іванківського РВВС і самого пана Буткевича почали чинити на активістів безпрецедентний тиск. За представниками громадської організації та журналістами протягом декількох місяців ведеться негласне спостереження. Люди, що представляються працівниками Іванківського РВВС постійно провідують активістів по їх домашніми адресами, намагаючись викликати їх «на розмову», опитують сусідів, розповідаючи їм про кримінальні справи нібито порушені проти активістів, висловлюють звинувачення, що громадська організація – це «кримінальне злочинне угрупування».

Але ж тоді, в 2014 році корумпованій владі так нічого і не вдалося зробити проти Артема Руденка. Після тривалої боротьби за участі незалежних профспілок та громадськості України, наприкінці 2014 року кримінальне провадження щодо Руденка Артема було закрите. Але ж на даний момент естафету з переслідування соціальних активістів прийняло вже Головне управління Національної поліції в Київській області. З кінця січня Руденко Артема почали викликати на допити, а 12 лютого 2016 року було вручено підозру в рамках тієї ж кримінальної справи No12014110180000150, яку знову було відкрито.

У зв’язку з вищевикладеним вимагаємо перевірити правомірність дій працівників Головного управління Національної поліції в Київській області, а також їх можливі корупційні зв’язки з паном Буткевичем, зупинити переслідування громадського активіста Руденка А.С. та закрити кримінальне провадження відносного нього.

Прес-служба ВНПС “Захист праці”

Posted in Uncategorized | Позначено: | Leave a Comment »

Увага! Лідер “Захисту праці” “Південмашу” Євген Деркач на хвилі Радіо “Ера ФМ”

Posted by workres на Лютий 13, 2016

деркач-фейсньюс

УВАГА!!! Понеділок!! Лідер “Захисту праці” Південмашу Євген Деркач на хвилі Радіо “Ера ФМ”. Обовязково для профспілкового активу!!!

11.00 – 12.00 «Велика країна»
Євген Деркач, голова незалежної профспілки «Захист праці», на «ВО ПМЗ ім. О. М.Макарова»
«Страйк на «Південмаш»»
Вед. – С. Сулим

Posted in Uncategorized | Leave a Comment »