Профспілка "Захист Праці" (UNI, IUF)

INDEPENDENT TRADE UNION "ZAKHYST PRATSI" (UNI, IUF) tel. +380 50 358 71 48

“Захист праці”: “оптимізація” ліжкового фонду Тернопільського протитуберкульозного диспансеру під час епідемії – це ЗЛОЧИН!!!

Posted by workres на Листопад 29, 2019

Голові Всеукраїнської Незалежної Професійної Спілки «Захист Праці»  п.  О.  Вернику

уповноваженого  представника профспілки ВНПС «Захист  Праці»  в КНП «ТРФПМЦ» ТОР, лікаря- хірурга вищої  категорії в КНП «ТРФПМЦ»ТОР к.м.н.(доктор філософії)  Кошак  Ю.Ф.

 ПОДАННЯ

Системи боротьби із туберкульозом в Україні та її областях в т.ч. у  Київській, Сумській, Тернопільській, Львівській, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській, Харківській, та інших регіонах  відбувається на рівні першочергових загальнодержавних завдань Уряду і повинна здійснюватися на основі додержання законів. Конституція забезпечує загальнодоступність  надання пацієнтові безкоштовного медичного лікування та послуг для повного вилікування від туберкульозної інфекції та реабілітація його здоров’я  в суспільно корисне життя країни. Ст..49 Основного Закону України: п. 1) Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування; п.2) Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм; п.3) Держава створює умови для ефективного і доступного для громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоровя медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності; п.4) Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя. Тлумачення частини 3 ст.49 закладено в Рішенні Конституційного Суду №10-рп/2002 від 29.05.2002р. , а саме: «у державних і комунальних закладах охорони здоровя медична допомога надається безоплатно»  треба розуміти так, що у державних і комунальних закладах охорони здоров’я України медична допомога надається всім громадянам не залежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги.  Поняття медичної допомоги, умови запровадження медичного страхування, у тому числі державного, формування і використання добровільних медичних фондів, а також порядок надання медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, на платній основі у державних і комунальних закладах охорони здоров’я та перелік таких послуг мають бути визначені законом ! Жодного слова про скорочення. Рішення  КСУ є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Інтеграція діяльності протитуберкульозної  служби в  Тернопільській області здійснюється із загальною медичною мережею протитуберкульозних закладів районів області та міськими лікарнями №1-3 м. Тернополя, центрами СНІД-у та іншими зацікавленими органами виконавчої влади (міграції, виконання покарань, ветеринарної служби, тощо) щодо раннього виявлення туберкульозу, ефективного його лікування, вилікування, профілактики рецидивів, зменшення дитячого туберкульозу, зменшення інвалідизації та смертності пацієнтів,   оздоровлення осередків туберкульозної інфекції, активної довгострокової диспансеризації хворого вилікуваного від туберкульозу. В основі сучасної епідемії туберкульозу в Україні лежить резистентність (первинна чи вторинна) до протитуберкульозних препаратів [1,2,3,4,5,6], поява мультирезистентних форм (МРТБ), розширено резистентних (РРТБ) та лікування неефективно вилікуваних (НЛ), середніх та великих залишкових змін перенесеного туберкульозу, що призводить до відсутності вилікування від консервативного лікування, розширює резервуар хронічної туберкульозної інфекції та напружує епідемічну ситуацію в цілому в Україні та області[4]. Пацієнти із МРТБ, як правило, мають хронічний деструктивний двобічний туберкульоз, хронічне легеневе серце та коморбідну патологію внутрішніх органів, що унеможливлює їхнє раннє хірургічне лікування[2]. Основний засіб який дозволяє позбавити пацієнта туберкульозу є радикальність хірургічного лікування [3]. Своєчасність та адекватність хірургічної операції є найбільш актуальними питаннями  хірургії сучасного туберкульозу сьогодення[2,7]. Натомість, не направлення на операцію при наявності показань веде до ускладненого перебігу туберкульозу у виді нагноєнь, чергового обсіювання в межах однієї чи обох легень та прогресування туберкульозної інфекції у виді вторинного генералізованого ураження всіх органів та систем по тину хронічного туберкульозного сепсису. Основними проблемними питаннями хірургії туберкульозу залишається своєчасність підготовки, вид та об’єм самого втручання, дотримання адекватної хірургічної техніки, ведення післяопераційного періоду та режиму післяопераційної хіміотерапії [5]. Все це давно систематизовано і приведено до єдиних, науково-обгрунтованих стандартів, які повсякчас удосконалюються нами в практично-наукових роботах, виступах на конференціях, курсах ТУ, виступах на Європейських конференціях та в монографіях, методичних рекомендаціях розробляємих ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» [1].

Я, як уповноважений представник профспілки ВНПС «Захист  Праці» в  Комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр» Тернопільської Обласної Ради, продовжує відстоювати право пацієнтів закладене  в ст.. 49 Конституції України та право на захист праці лікарів- хірургів та медичного персоналу закладу третинного рівня акредитації. В умовах нестабільності епідемії з туберкульозом хочу доповнити своїм ПОДАННЯМ спробу поза Конституційної ліквідації діагностичного відділення, фтизіо-хірургічної служби обласного протитуберкульозного диспансеру, диспансерно-поліклінічних відділень Тернопільського, Заліщицького, Бережанського, Чортківського, Кременецького районів Тернопільської області прикрившись ст..32 ЗаконуУкраїни «Про місцеве самоврядування в Україні» та діями заново затвердженого Тернопільською облрадою головного лікаря РУДИКА Вадима, виходячи із прийнятих рішень:

  1. Рішенням Тернопільської обласної Ради від 25 червня 2019р. №1409 «Про перетворення Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансеру (ТОПД) в комунальне некомерційне підприємство «Тернопільський реґіонарний фтизіопульмонологічний медичний центр» Тернопільської обласної ради (далі-КНП «ТРФПМЦ»).
  2. наказом №55 Рудик В.Д. виконує Рішення Тернопільської обласної ради( виконує перетворення закладів ТОПД в КНП «ТРФПМЦ» ) ;
  3. наказом №61 добавляє своє: «Про оптимізацію ліжкового фонду та скорочення чисельності працівників» (наказує скоротити з 01 листопада 2019р. ІІІ фтизіо-терапевтичне відділення, 20 хірургічних ліжок фтизіо-хірургічне відділення; Заліщицько диспансерно-поліклінічне відділення; Бережанське диспансерно-поліклінічне відділення);
  4. наказом №86 від 22 жовтня 2019р. (пункт 1. Викласти в новій редакції, 1.1. Скоротити з «31» грудня2019р. );
  5. наказом №88 від 23 жовтня 2019 р. (створив комісію із голови комісії: інспектор з кадрів Труш О.О., члени комісії: юрисконсульт Запольський В.Г., голова профспілкового комітету Проць Л.Р

Таким чином в Україні сьогодні проводяться лже-реформи  екс-міністра У. Супрун – В. Рудика по боротьбі із туберкульозом, НЕКОНСТИТУЦІЙНОМУ скороченню  протитуберкульозних районних закладів та протитуберкульозних санаторіїв, і як в нашому випадку хірургічної служби по лікуванню туберкульозу в регіональному комунальному закладі Тернопільської області законом ст..32 «Про місцеве самоврядування (але, дана стаття таких повноважень Рудику В.Д.- не надавала …!) Такий підхід державних діячів У. Супрун – В. Рудика є знищення діючої національної моделі боротьби та захисту від туберкульозу населення України; незаконного скорочення професійно підготовлених кадрів лікарів.  

Резервуар сучасного резистентного туберкульозу  в Україні, регіонах та у Тернопільській області зберігається на стабільно високому рівні. І «місцеві реформатори», які намагаються скорочувати третинний рівень акредитації ліжок, хірургічні ліжка по лікуванню туберкульозу, позалегеневі ліжка, дитячі санаторії  та поліклінічні районні відділення роблять великий злочин проти власного народу, проти Держави  України, підриваючи квоту довіри населення до діючої  ВЛАДИ… ! Скажіть  на 10-ти ліжках та 1,5 ставки хірурга-торакального  можна зробити ефективно хірургічний етап лікування від сучасного резистентного туберкульозу? Відповідь – НІ, цього скорочення Конституція  України  не допускає! Нехай діючий Генеральний прокурор та Президент України  В. Зеленський  мене поправлять… .

27  листопада 2019 року

канд.мед.наук (доктор філософії), м. Тернопіль

Ю. Кошак

Posted in Uncategorized | Позначено: , , , | Leave a Comment »

Національний музей історії України. Обережно! Провокація проти «Захисту праці»!!!

Posted by workres на Листопад 18, 2019

Інформуємо Вас, що 15 листопада 2019 року в соціальних мережах був розповсюджений певний документ, який містить звернення від низки профспілок НМІУ до високопосадовців України на захист щойно відстороненої від керування музеєм одіозної директорки Тетяни Сосновської. Звісно, що наша незалежна профспілка «Захист праці» ніколи не підтримувала та не підтримує той антиправовий та антилюдяний режим, що створила в музеї пані Сосновська та завжди стояла і стоїть на боці трудового колективу у справі надійного захисту його трудових прав.

Яким же було наше здивування, коли в цьому документі, крім підписів керівників низки підконтрольних директору Сосновській профспілок музею, виявився й підпис від «Голови первинної профспілкової організації «Захист праці» в НМІУ С. Блаженко».

 

 

Центральний Комітет ВНПС «Захист праці» зі усією відповідальністю має заявити наступне:

  1. Ніякого «С. Блаженко» на обліку в нашій первинній профспілковій організації НМІУ нема і ця людина Центральному Комітету ВНПС «Захист праці» абсолютно невідома. Ніяких повноважень представляти нашу профспілку ніколи ніхто йому не передавав і не міг передавати.
  2. ЦК ВНПС «Захист праці» негайно звернеться до правоохоронних органів України з метою перевірити дії цієї особи «С. Блаженко» на предмет наявності в них ознак кримінального злочину.
  3. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником нашої профспілкової первинки в НМІУ є ЗРАЗЮК ЗІНАЇДА ОЛЕКСІЇВНА, завідувач відділу нумізматики музею, щира та принципова профспілкова активістка, яка ніколи не зраджувала інтересам трудового колективу музею та проти якої регулярно робилися провокації з метою знищення нашої профспілки в НМІУ.
  4. Ми впевнені, що поточна перевірка діяльності відстороненої від керування славетним музеєм пані Сосновської буде об’єктивною та чесною, будуть виявлені та задокументовані усі факти порушень законодавства України та нарешті наступить омріяна працівниками НМІУ справедлива відповідальність для усіх винних у тій скрутній ситуації, що сталася.

ЦК ВНПС «Захист праці»

18.11.2019

 

Posted in Захист праці, Національний музей історії України | Позначено: , , | Leave a Comment »

Анатолій Дутчак: проблеми атестації робочих місць за умовами праці

Posted by workres на Листопад 16, 2019

На початку липня 2014 року на заводі розпочиналась чергова атестація робочих місць за умовами праці і ми випадково дізнались що на Україні, в травні місяці цього року, була прийнята нова гігієнічна класифікація. Текст класифікації  супроводжувався наказом про її затвердження і, після ознайомлення з класифікацією і наказом, подумалось – ну ось і нас досягла та фатальна пожежа на майдані Незалежності, в якій згоріла будівля профспілок. До цього часу все думалось – ну це десь там, далеко від нас пожежа і розруха і мабуть нас особливо тут не зачеплять…І тут раптом документ, погоджений з представником профспілок, зміст якого може свідчити тільки про пожежу і розруху в будинку профспілок. Чи може, як казав класик – не в будівлі розруха, а в головах?

Втім фатальні наслідки прийняття цього документа ми відчули тільки в 2019 році. В повній мірі. Зі зміною власника і наступним запуском виробництв, які вже стояли три роки, постало питання проведення нової, чергової атестації. Була найнята атестована лабораторія, проведені гігієнічні  дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу і по її результатах, використовуючи норматив Гігієнічна класифікація праці і українське визначення шкідливих умов праці, були ліквідовані всі пільги і компенсації хімічних виробництв підприємства. Серед них такі які виробляють чи використовують дихлоретан, вінілхлорид, хлор, полівінілхлорид, бензол. Серед перерахованих вінілхлорид і бензол відносяться до найсильніших канцерогенів. Схема цієї ліквідації виглядає так. Гігієнічна класифікація праці розподіляє умови праці на 4 класи: 1 клас (оптимальні умови праці), 2 клас (допустимі умови праці), 3 клас (шкідливі умови праці) і 4 клас (небезпечні умови праці). Після проведення замірів кратності перевищення ГДК шкідливих речовин і врахування їх часу дії виявилось що по всіх наших даних майже жодне робоче місце не попадає в 3-й клас і втрачає всі пільги і компенсації. Які ж тоді умови праці на цих робочих місцях згідно Гігієнічної класифікації? В 2-й клас вони не попадають, за визначення нормативу це робочі місця, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів. Тобто, незважаючи на зафіксовані значні перевищення ГДК, по оплаті праці і всіх решту пільг і компенсацій вони прирівняні до звичайних робочих місць. Простіше кажучи, згідно вимог Гігієнічної класифікації, працівник може “купатися” в парах хлору чи вінілхлориду але коли це “купання” триватиме менше 80% робочої зміни, його умови праці прирівняні до умов  роботи на кондитерській фабриці. Гігієнічна класифікація при дослівному виконання її вимог регламентує надання пільг і компенсацій тільки за смертельні умови праці. Зрозуміло, що цей  фатальний наслідок для працівників відтермінований а наші умови праці є напівсмертельні і за час роботи працівника на підприємстві контроль за тим, що відбувається з його організмом при дії тих речовин в кількостях, що набагато перевищують ГДК, відсутній. Це має бути специфічний контроль, за участю спеціалістів з промислової медицини або хоча б цехових терапевтів, мережа яких давно ліквідована в нашій країні. Причому навіть контроль за тими, які покидають через деякий час підприємство. Втім в нашому відносно маленькому містечку, в якому всі всіх знають, ми і самі бачимо як іноді, відносно рано, вимирають цілі професії нашого підприємства. В ліквідованому через вироблення ресурсу цеху з виробництва емульсійного полівінілхлориду була бригада очищення реакторів полімеризації. Самі реактори мали всередині емалеве покриття і через певний час експлуатації на покритті налипала кірка ПВХ, зменшувалось тепловідведення і реактор необхідно було зупиняти на чистку. Працівник бригади спускався в реактор в спеціальному костюмі і ізолюючому протигазі для здійснення тієї чистки. Сьогодні з тих, що працювали в тих бригадах, живим залишився тільки один. Ми довго не могли зрозуміти чому. Члени цієї бригади працювали по чотири години в день, мали відмінне і безкоштовне харчування, решту всіх пільг. Та і сама ізоляція працюючого від випаровувань вінілхлориду була достатня. Потім знайшли пояснення в спеціальному науковому виданні. Згідно того пояснення, пари вінілхлориду виявилось можуть поступати в організм навіть через незначні ділянки незахищеної шкіри. Прочитати решту цього запису »

Posted in Захист праці, Карпатнафтохім, Олег Верник, трудові права | Позначено: , , | Leave a Comment »

Під час епідемії масове скорочення лікарів призведе до масової загибелі людей! “Захист праці”-Тернопіль попереджає!!!

Posted by workres на Листопад 15, 2019

Голові Всеукраїнської Незалежної Професійної Спілки «Захист Праці» п.  Олегу Вернику

Уповноваженого  представника профспілки ВНПС «Захист  Праці»  в КНП «ТРФПМЦ» ТОР, лікаря-торакального хірурга вищої  категорії ФХВ в КНП к.м.н. (доктор філософії)  Кошак  Ю.Ф.

З  В  Е  Р  Н  Е  Н  Н  Я

Я, як уповноважений представник профспілки ВНПС «Захист  Праці» в  Комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр» Тернопільської Обласної Ради, продовжує відстоювати право на захист праці фтизіатрів, хірургів та медичного персоналу закладу третинного рівня акредитації. В умовах нестабільності епідемії з туберкульозом хочу доповнити своїм відкритим листом спробу поза правової ліквідації фтизіо-хірургічної служби Тернопільській області діями затвердженого головного лікаря РУДИКА Вадима, виходячи із загальновідомих догм:

За даними ВООЗ (2018) туберкульоз є на третьому місці серед причин смерті в цілому світі. В 2018 році на туберкульоз захворіло 11,2 млн. осіб, а 1,7 млн. померли від цієї хвороби. В цьому ж році 1 млн. дітей захворів на туберкульоз та 250000 дітей померло від нього (враховуючи дітей із ВІЛ-асоційованим туберкульозом). Подальша статистика ВООЗ (2018) 600000 хворих із вперше-діагностованих форм (далі- ВДТБ) мали стійкість до рифампіцину, у яких у 490000 випадків мав місце мультирезистентний туберкульоз (далі- МРТБ). Завдячуючи своєчасній діагностиці та лікуванню хворих за період від 2000 до 2016 року було врятовано 53 млн. людських життів.

Вельми актуальною сьогодні є проблема туберкульозу в Україні. Незважаючи на покращення епідемічної ситуації, Україна входить в п’ятірку держав Європи із високим тягарем туберкульозу, МРТБ який є складним та прогностично несприятливим (В.І. Петренко, Р.Г. Процюк, 2015; Ю.І. Фещенко, В.М. Мельник, 2016; М.С. Опанасенко, І.А. Калабуха, 2017; І.Д. Дужий, Ю.Ф. Кошак, В.М. Мельник, 2018) .

Єдиним критерієм які рекомендує  ВООЗ з приводу боротьби із туберкульозом  від 2018р. є намагання вилікування пацієнтів серед впершедіагностованих та рецидивуючих форм на рівні 85-90 % випадків. В Україні, в т.ч. і в Тернопільській області лікування хворих  проводиться Адаптованою ДОТС-стратегією та реалізацією Національної програми боротьби із туберкульозом. Уявлення клініцистів, науковців  щодо термінів «вилікування», «ефективне лікування», «неефективне лікування» хворих 1, 2, 3, 4 клінічних категорій дещо відрізняється від рекомендацій «Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Туберкульоз», затвердженої наказом МОЗ України від 04.09.2014 року №620 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при туберкульозі» (т.зв. – Клінічний протокол). На сьогоднішньому етапі вилікування в Україні серед вперше виявлених пацієнтів не перевищує 60%, а закриття порожнин розпаду не перевищує 70%.  Ефективність лікування мультирезистентних форм не перевищує 46%, а при розширеній резистентності 17-34%. Клінічне вилікування рецидивів туберкульозу 36%, а всіх форм туберкульозу становить 40%.  А що робити з тими 40-60% не вилікуваними пацієнтами?  Влада на сьогодні наказує виписувати на паліативне лікування, тобто до родичів та дітей на помирання.

Таким чином в Україні сьогодні проводяться лже-реформи  екс-міністра У. Супрун – А. Гаврилюка по авторитарному скороченню фтизіатричних ліжок та протитуберкульозних санаторіїв, і як в нашому випадку хірургічної служби лікування туберкульозу Законом про місцеве самоврядування … . Такий підхід державних діячів є утопія та знищення діючої національної моделі боротьби та захисту від туберкульозу.

Починаючи від 1890 року хірургія туберкульозу легень та плеври зробила більш ніж 100-річний шлях свого розвитку і доказала плином часу альтернативну ефективність вилікування пацієнта від туберкульозу, виходячи із показників:

  1. Успішне проведення хірургічної операції у хворого туберкульозом дозволяє радикально вилікувати пацієнта, тобто досягнути (40-50років) періоду стабілізації туб процесу. Питома вага оперованих серед клінічно вилікуваних складає 20-25%, тобто кожен 4-5 вилікуваний пацієнт досягнув цього завдячуючи хірургічному етапу лікування.
  2. Високий рівень хірургічного лікування повинен бути піднятий із наведеної статистики до 30-40%, що дасть змогу стримати розвиток чергової епідемії туберкульозу, не виключно дитячого туберкульозу.  Своєчасність хірургічного етапу лікування розриває ланку перетворення вперше виявленого пацієнта – в  хронічного пацієнта із по життєво прогресуючим, інвалідизуючим та смертельним виходом  туберкульозної інфекції.
  3. Мінімальний показник оперованих пацієнтів із деструктивним туберкульозом в сучасних умовах повинен бути не менше 15-20 %, що призведе безумовно до зниження показників «неефективно вилікуваний», «рецидивів туберкульозу», «вторинного мультирезистентного туберкульозу», а в цілому до покращення епідемічної ситуації в Україні.
  4. Можливості легеневої хірургії в профілактиці хіміо-резистентних форм залишаються до кінця не використанні, а показник оперативного лікування  МРТБ деструктивних форм туберкульозу в Україні складає в середньому 4,4 %, при потребі в 30-40%. Тут і вбачається економія в 6000 – 8000 $ доларів на лікування 1 пацієнта з МРТБ, завдячуючи хірургічному лікуванню… .
  5. Серед низки причин недостатньо широкого впровадженння хірургічного лікування є загальна бідність населення. В сучасних умовах число пацієнтів яким показана операція становить 20 – 30 %, проте забезпечення післяопераційного періоду та реабілітація під силу лише 7 – 8 % .

Таким чином, резервуар туберкульозу  в Україні, регіонах та у Тернопільській області зберігається на стабільно високому рівні. І місцеві реформатори, які намагаються скорочувати фтизіатричні ліжка, хірургічні ліжка по лікуванню туберкульозу, поза легеневі ліжка, дитячі санаторії  та поліклінічні районні відділення роблять великий злочин проти власного Народу, проти Держави  України, проти  вибраного Президента В. Зеленського, підриваючи квоту довіри діючої  ВЛАДИ… ! Скажіть  на 10-ти ліжках та 1,5 ставки хірурга-торакального  можна зробити ефективно хірургічний етап лікування? Відповідь – НІ, цього скорочення Народ  України  не потерпить. І я підтримую  проф.. І. Д. Дужого – реформаторів треба госпіталізувати без високих власних  зарплат на ті ліжка, які вони поскорочували заради наживи нарахування собі пенсій та елітних зарплат із будиночками в Карпатах…. Написав на емоціях, але правити не збираюся… .

2  листопада 2019 року, 

м. Тернопіль                                                                                             

Юрій Кошак

Posted in Захист праці, Олег Верник, соціальний діалог, трудові права, Ukrainian trade unions | Позначено: , , | Leave a Comment »

Відкрите звернення тернопільського хірурга-профспілковця Юрія Кошака до Голови ВНПС “Захист праці” Олега Верника

Posted by workres на Листопад 3, 2019

Голові Всеукраїнської Незалежної Професійної  Спілки «Захист Праці» п.  Олегу Вернику

уповноваженого  представника профспілки ВНПС «Захист  Праці»  в КНП «ТРФПМЦ» ТОР, лікаря-торакального хірурга вищої  категорії ФХВ в КНП к.м.н.(доктора філософії)  Кошака Ю.Ф.

ЗВЕРНЕННЯ

Я, Кошак  Юрій Феодосійович, 01травня 1961 р. народження від 21.10.2019 р. став уповноваженим представником профспілки ВНПС «Захист  Праці» в  Комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр» Тернопільської Обласної Ради. Хочу поділитися тим коротким досвідом шаленого тиску на мене як працівника  із багаторічним стажем зі сторони роботодавця в.о. генерального директора РУДИКА  Вадима упродовж останніх років, виходячи із наступного:

  • 02.09.2019р. мені хірургу-торакальному вищої кваліфікаційної категорії вручили персональне попередження, що згідно наказу №61 від 01.08.2019р. за особистим підписом головного лікаря Вадима Рудика по Тернопільському обласному тубдиспансеру здійснюється скорочення штату працівників… «посада яку  я займаю,( а саме відав половину життя 25 років праці торакальним хірургом у ТОПД) підлягає скороченню, а після закінчення 2-ох місячного терміну я підлягаю звільненню з роботи по п.1 ст.40 КЗпП України з дотриманням вимог чинного законодавства України». Комісія по скороченню, яка  мені власне вручила  юридичне попередження керував юрисконсульт  Запольський В.Г., інспектор з кадрів Турбіна М.В., заступник по господарській частині.   На моє запитання хто Вас уповноважував на такі дії ? Запольський В.Г. – відповів що головний лікар Рудик В.Д.. Моє прохання показати наказ про створення даної комісії, відповідь то ми тут самі вирішуємо! Запитання моє, а чи знаєте Ви що я захищений Законом ст..42 КЗпП, оскільки маю дітей до 14років і мені залишилося 3-и роки до пенсії. Відповідь Запольського В.Г. можете оформити достроково пенсію за вислугою років. Запитання покажіть вакантні посади, – відповідь штатний розпис ще відсутній, і ми Вам нічого не можемо запропонувати. Мене змусили  підписатися і забрати собі копію. Голова первинної профспілкової організації Проць Л.Р. тоді в комісії  облтубдиспансеру була відсутня… .
  • Протягом цілого місяця я очікую що мене запросять і познайомлять із штатним розписом нового перейменованого підприємства із Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансеру (далі ТОПД)  в  КНП «Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр» Тернопільської обласної ради (ТРФПМЦ). Нічого подібного не сталося. Тоді я звернувся із відповідною заявою на Голову первинної профспілкової організації Проць Л.Р. із проханням прийняти мене в члени профспілки ТОПД і захистити порушене право на працю. Згідно закону: п.1 ст.42 КЗпП України моя сімя складається із двох неповнолітніх дітей 12 та 14 років; п.3 ст.42 КЗпП України мій безперервний стаж у даному закладі становить більше 25 років (хірургічний стаж 30 років); п.6 ст. 42 КЗпП України я є автором винаходів, корисних моделей в медицині (копії Патентів України від 2013р.); п.10 ст. 42 КЗпП України я маю переважне право залишення на роботі, як працівнику якому залишилося менше 3-ох років до пенсійного віку. Таким чином, наголошую 4-и підстави закону ст.. 42 КЗпП України мене мали-би захистити від звільнення. Профспілковий комітет ТОПД приймає мене у свої члени і якимись чином «ЗАХИЩАЄ» не дає згоди на моє звільнення. Проте, роботодавець Рудик Вадим на цьому не зупиняється, продовження  слідує… .
  • Зроблю короткий екскурс в 2017 р. «за таємними домовленостями головного лікаря Рудика В.Д» всіх пацієнтів, яких я консультував та рекомендував на госпіталізацію і операцію, його заступники із поліклінічного диспансеру Мадич С.В. не направляють у наше відділення, а направляють у фтизіатричні відділення чи переправляють в торакальне відділення обласної лікарні. Тих пацієнтів, які вже прооперовані мною заступник по лікувальній роботі  Романів Т.В. переводить на доліковування у фтизіотерапевтичне відділення. Таким чином, намагаються лишити мене без пацієнтів і без роботи. На сьогоднішній день у мене є достатній фактаж про відмови моїм пацієнтам в праві вибору лікуючого лікаря, і 2-3 пацієнти, які вже ефективно вилікуванні мною готові свідчити все це у  судовому засіданні….
  • Наказом №100 від 31.08.2018р. по ДВНЗ «Тернопільський національний медичний університет ім..І.Я.Горбачевського МОЗ України» я прийнятий на посаду асистента кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії з 03.09.2018р. із погодинною оплати праці до 240 годин на 2018-2019рр. де і здійснюю свою практичну  викладацьку діяльність по сьогодні. Починаючи від грудня 2018р. головний лікар Рудик  В.Д. безпідставно заборонив мені здійснювати даний вид педагогічної роботи у його «довіреному закладі». Моя апеляція згідно Закону України ст.. 1, ч.3 ст.27 «Про вищу освіту» від 01.07.2014р. № 1556-УІІ ним аргументується як сумісництво. Моя  письмова заява від 13 грудня 2018 р. згідно наданих копій Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій затвердженим спільним наказом №43 від 28.06.1993р. Мінпраці, Мінюсту та Мінфіну України, в якій прямо вказано: не є сумісництвом п.3 педагогічна робота з погодинною оплати праці в обсязі не більше як 240 годин на рік – залишена без відповіді до нині. Як аргумент мені було сказано, що робота викладача  допускається в робочий час без утримання заробітної плати лише із дозволу керівника державного підприємства, а Рудик Вадим свого письмового дозволу НЕ ДАЄПрямий авторитаризм дій посадовця… . Керівництво ДВНЗ «ТНМУ» засіданням ректорату пішло мені на уступки і я здійснюю викладацьку  наукову діяльність в позаробочий час.
  • З приводу проходження підвищення кваліфікації: у 2017 р. я пройшов ТУ «Актуальні питання торакальної хірургії»  в Харківському Національному Медичному Університеті, у 2018р. захистив дисертацію за спеціальністю «Хірургія» , отримавши Диплом кандидата медичних наук в Міністерстві Освіти і Науки України. Відповідно від 5 липня 2018р. отримую доплату до заробітної плати в розмірі 20 %.  Тепер від 30 жовтня 2019р. мені було запропоновано незаконне пониження моєї ставки до 0,5 ставки тора кального хірурга поліклініки. Всі незаконні дії комісії по запропонованій посаді було зафіксовано під аудіо та відеозапис журналістом «Проти  корупції»  А. Томашевським. Розпочато адміністративне протокольне провадження поліцією Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області. Слідство по факту до нині ще не порушено… .
  • Від 4.02-5.03.2019 році я пройшов підвищення кваліфікації ПАЦ «Торакальна хірургія» в Національній медичній академії післядипломної освіти ім..П.Л. Шупика і написав Самозвіт за проведену роботу, яку Рудик В.Д. цілий березень мені не підписував. Постійно він  виправляв якісь все нові та нові помилки. Аргументи із його сторони були: «це не ваше діло з приводу організації аналізу захворюваності на «ТУБЕРКУЛЬОЗ» у Тернопільській області. Врешті решт, я викинув всю організацію ОЗО із звіту яке є мій погляд «дуже важливою». Мій звіт було надано обласному хірургу  та Рішенням атестаційної комісії при УОЗ Тернопільської облдержадміністрації  і Наказом по Тернопільському УОЗ від 1 квітня 2019р. мені підтверджено ВИЩУ  кваліфікаційну категорію зі спеціальності торакальна хірургія виключно до 29 березня 2024р. Тому нові аргументи Рудика В.Д. що я мало зробив операцій  «для скорочення моєї посади» виглядають фарисейством з огляду на те, що вища категорія у мене присвоєна у 2009р.  За 20 років «Вищої категорії по торакальній хірургії» я вже заслужив   залишення на роботі і доопрацювання до пенсійного віку. Проте, Рудик В.Д. залишає на ставку хірурга торакального (лікар.. Ц. В.Є.) із першою кваліфікаційною категорією без будь-яких персональних попереджень про його звільнення та вирішує його пріоритетне становища  без рішення профспілок…(явна корупція) .
  • З приводу фахового стажування закордоном: у 2018 р. я стажувався в Мілані, Італія 21 день в хірургічному відділенні, Хірургія Торакальна із трансплантацією легень в Пульмонології. І там на 30-ти ліжках колеги проводять пересадки легень. Працює  15 торакальних хірургів, яких чомусь Держава нині не скорочує. Для якісної роботи бригада із 3-ох хірургів підміняється іншою через кожні 3 години, щоб вливати нові сили та виконувати свою майстерну роботу. Від 23.03.-30.03.2019р. я пройшов наукове і практичне стажування на Кафедрі в Клініці Хірургії Грудної  Клітки Вроцлавському Медичному Університеті, Польща. В даній клініці я провів більше операцій та асистенцій чим мені надають дома. Вдосконалив мало-інвазивні операції VATs- діагностики та хірургічного лікування майже всієї пульмонологічної патології. На це все було витрачено лише власні кошти. Ви думаєте мені Рудик В.Д. якось доплатив за цей вид стажування, жодної копієчки, натомісь із мене додатково вирахувано із заробітної плати близько 6,5 тис. гривень за відпустку без збереження заробітної плати. Я думав, що головний лікар у реорганізованому медичному центрі «ТРФПМЦ»   відкриє відділення пульмонологічної малоінвазивної діагностики чи відділення малоінвазивної торакальної хірургії де мені запропонують використати набутий закордонний досвід. Нічого подібного Рудик В.Д. не збирається робити, а із наказу №86 стало відомо лише 30 жовтня 2019р., що він намагається залишити 1,5 ставки торакального хірурга фтизіо-хірургічного відділення. Операції має здійснювати 1 хірург, і надавати допомогу саме найтяжчій категорії пацієнтам із ускладненнями легеневого туберкульозу (нагноєннями, кровотечами, пневмотораксами і т.п.). Малу операційну уже закрили і перепрофілювали її під Відделення анестезіології та інтенсивної терапії. Ознайомити із вакантними ставками в пульмонологічному відділенні, яке збираються відкрити мені  забороняють… .
  • Коли я отримав персональне попередження 2.09.2019р. про звільнення по ч.1ст.40 КЗпП України я буквально на слідуючий день підготував Подання форми контролю проти ліквідації фтизіо-хірургічної служби від 2.09.2019р.  і відправив копії на: Голову  Тернопільської ОДА, Голові Тернопільської облради В. Овчаруку, Асоціаціям торакальних хірургів Львівщини, Дніпропетровщини, Харківщини, Сумської асоціації хірургів, профільному ДУ «НІФП ім.Ф.Г. Яновського НАМН України»,    Осередкам Європейської асоціації України і саме головне Міністру ОЗУ З. Скалецькій, Голові комітету по здоров’ї нації М. Радуцькому, Офісу Президента України А. Богдану. На сьогоднішній день отримано виключно позитивні відгуки від провідних науковців та експертів по хірургічному лікуванні ТБ легень: проф..Мельник В.М., проф.. Калабуха І.А., проф.. Макаров В.В., проф.. Дужий І.Д, доцент Симонець Є.М., доцент Суховерша О.А., голова Асоціації ТХЛ Секела М.В., члени Європейської асоціації торакальних хірургів Кошак С.Ф., Макаров В.В., Беляк О.В.. Натомість, відповідь від МОЗу  надає не Міністр ОЗУ, а Директор Департаменту реалізації політики  п. А. Гаврилюк, який чисто відписався  від  поставленої  медичної проблеми і переводить всі документи на УОЗ Тернопільської обласної державної адміністрації. Таку ж відповідь надає Голова Тернопільської облради п. В.Овчарук. В кінцевому положенні всі мої Подання форми контролю проти ліквідації фтизіо-хірургічного відділення та незаконного звільнення працівників відправляються до в.о. генерального директора КНП «ТРФПМЦ»,  який порушуючи закони «Про звернення громадян» жодної відповіді мені ще не надав… .
  • 10.2019р. зафіксовано під аудіо та відеозапис як недієздатна комісія запропонувала мені уповноваженому від ВНПУ «Захист Праці» 0,5 ставки хірурга-торакального поліклініки. Моя письмова відмова в штатному розписі та дані пояснення працівникові поліції зафіксовані в даному правопорушенні які вчиняє в.о. головного лікаря в комісії Рудик В.Д. при звільненні мене від займаної посади…
  • На сьогоднішній день Рудик В.Д. переступив всі повноваження органів місцевого самоврядування, а саме Рішення Тернопільської обласної Ради від 25 червня 2019р. №1409 «Про перетворення Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансеру в комунальне некомерційне підприємство «ТРФПМЦ» Тернопільської обласної ради. Рудик В.Д. проводить ряд своїх наказів №55 ( виконує перетворення закладів ТОПД в КНП ) ;  наказ №61 добавляє своє: «Про оптимізацію ліжкового фонду та скорочення чисельності працівників» (наказує скоротити з 01 листопада 2019р. ІІІ фтизіо-терапевтичне відділення, 20 хірургічних ліжок фтизіо-хірургічне відділення; Заліщицько диспансерно-поліклінічне відділення; Бережанське диспансерно-поліклінічне відділення); наказом №86 від 22 жовтня 2019р. (пункт 1. Викласти в новій редакції, 1.1. Скоротити з «31» грудня2019р. ); наказом №88 від 23 жовтня 2019 р. (створив комісію із голови комісії: інспектор з кадрів Труш О.О., члени комісії: юрисконсульт Запольський В.Г., голова профспілкового комітету Проць Л.Р.). Проте, Статуту профспілкового комітету КНП «ТРФПМЦ»ТОР ще ніхто не створив, засідання виборів Голови профкомітету КНП «ТРФПМЦ» ще не відбувалося… .   Тому  всі дії комісії є незаконнми і пілягають розслідуванню в кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України.
  • 01 грудня 2019р. коли я запитав дозволу у в.о. головного лікаря Рудика В.Д. повісити на дошку оголошення Повідомлення про уповноваженого представника профспілки ВНПС «Захист  Праці»  в КНП «ТРФПМЦ» то  Рудик Вадим мені відмовив в цьому. Цей факт зафіксовано на аудіо фіксацію, а юрисконсульт Запольський В.Г. сказав що ми не визнаємо цю незалежну профспілку легітимною. Мій Статут вони навіть не захотіли дивитися. Коли я сказав, що маса людей при звільненні звертаються до мене за захистом праці, вони лише засміялися із цього. У мене таке враження що вони авторитарно уже все вирішили «ЗАКОННО» хто має залишитися…

Виходячи із наведеного та керуючись Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»,Уставу ВНПС «Захист Праці», –

Прошу :

Захистити порушене право  на працю згідно діючого закону ст.. 42 КЗпП України, шляхом подання відповідного звернення в органи Генеральної прокуратури України.

03 листопада 2019р.                                                          

Уповноважений  ВНПУ «Захист Праці» в КНП «ТРФПМЦ» ТОР, Лікар-хірург торакальний вищої категорії, к.мед.н.(доктор філософії) Юрій Кошак

 

Posted in Захист праці, Олег Верник, трудові права, Ukrainian trade unions | Позначено: , , , | Leave a Comment »

Анатолій Дутчак: аналіз законопроекту «Про безпеку праці та здоров’я працівників»

Posted by workres на Жовтень 28, 2019

В наведеному аналізі законопроекту  «Про безпеку праці та здоров’я працівників» я виділив дві особливості. (Проект можна бачити на сайті ФПУ http://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/okhorona-pratsi-i-zdorov-ya/15962-pro-naradu-shchodo-novoji-redaktsiji-zakonu-pro-okhoronu-pratsi)

Перша – законопроект «Про безпеку праці та здоров’я працівників» (надалі – Проект) є спробою додатковими засобами легалізувати на території України російсько-українську атестацію робочих місць за умовами праці. На сьогодні та атестація існує в документах сумнівного стану і якості типу Методичних рекомендацій і того, що супроводжує ці рекомендації. Їх якість в такому стані, що Мінсоцполітіки вже давно припинило якісь спроби їх покращити чи поміняти і на всі питання чи зауваження щодо неможливості використання цих документів, відповідає однотипно – використовуйте. Їх давно треба вже здати в архів чи музей бойової і трудової слави і хоч то і ганьба для вітчизняної справи охорони праці, але музей і історія мабуть мають бути чесними, показувати і славетні і ганебні сторінки історії. В даному випадку історії міністерства. Можна навіть створити в музеї експозицію з документу і воскової фігури С.І.Рябоконя, який, на колишній посаді головного експерта умов праці України а потім і начальника відповідного відділу, багато років опікувався цими рекомендаціями і як міг підтримував їх «життя».  До речі, де він? Таке враження що він досі десь ще зберігається в міністерстві в законсервованому вигляді і періодично його використовують для розробки таких речей, як цей Проект.

Втім є ще один документ, при прийняті якого дотримані всі процедури легалізації і саме використання цього документу і його положень Проект намагається підняти на щаблях нормативних актів, легалізувати його  в нормах спеціального закону. Мова йде про затверджену наказом Міністерства охорони здоров’я України № 248 від 08.04.2014р. Гігієнічну класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища важкості та напруженості трудового процесу (надалі – Гігієнічна класифікація).А оскільки все це проводиться під гаслом виконання Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні та затвердження плану заходів щодо її реалізації побудови системи організації безпеки та гігієни праці в Україні на основі ризикоорієнтованого підходу для забезпечення впровадження стандартів Європейського Союзу, пропонується безпосередньо порівняти ті стандарти Європейського Союзу з положеннями Проекту. Тим більше що це є унікальна і рідкісна можливість поспостерігати що відбувається при зіткненні дійсних європейських стандартів з українською реальністю.

Першою і головною нотою чи мотивом для цього порівняння є розміщене в Гігієнічній класифікації і перенесене в Проект визначення шкідливих умов праці, яким є «стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше факторів робочого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий». Це якби маркер, посил до європейської спільноти, в якому ми чесно говоримо їм – Панове! Екологія і безпечні умови праці це дорогі іграшки багатих країн. Ми бідна країна, з деградованою економікою і розваленими фабриками і заводами і у нас немає коштів на будівництво нових чи доведення на існуючих підприємствах величини факторів робочого середовища до допустимого рівня. Так, ми підписали Конвенцію про захист працівників від професійного ризику, спричиненого забрудненням повітря, шумом та вібрацією на робочих місцях № 148, в якій між іншим зазначено, що «Компетентний орган влади встановлює категорії, котрі дають змогу  визначати  небезпечність  шкідливого   впливу   забруднення повітря,  шуму  та  вібрації на робочих місцях і,  у разі потреби, вказує на основі цих критеріїв допустимі рівні впливу». Потім «Компетентний орган  влади   повідомляють   про   застосування процесів,   речовин,  механізмів  та  обладнання,  котрі  визначає компетентний орган влади,  які наражають працівників на професійні ризики внаслідок забруднення повітря,  шуму та вібрації на робочих місцях і,  у  разі  потреби,  компетентний  орган  влади  може  на встановлених умовах дозволяти або забороняти їхнє застосування». Ця Конвенція чинна на території України але ми  попередили спільноту про те, що цей текст треба розцінювати як завдання на майбутнє для нас і не треба доставати нас своїми стандартами. Це як в тому радянському анекдоті. Німець приїхав в Союз і вражений якістю наших доріг, розказує як у його країні, перед кожною виявленою і ще не ліквідованою ямкою, на дорозі ставлять червоний, попереджуючий прапорець. А йому у відповідь – Ви кордон перетинали? Бачили червоний прапор? Так що і ми вас попередили.

І все би нічого, якби ми на цій чесності зупинились. Зрозуміло, що свідоме чи по нерозумінню намагання нормативом законсервувати таку ситуацію робить безглуздими діалог і спроби щось застосувати з європейських стандартів безпеки праці. Проте надалі ми продовжуємо імітувати той діалог з європейською спільнотою і так же, фейково і імітаційно, починаємо зображати виконання тих вимог спільноти, які зазначаються в діалозі. При цьому брешемо самі собі і цілому світу, фальшуємо і перекручуємо ті перекладені на українську європейські стандарти. Причому іноді складається враження що це робиться не по злій волі учасників діалогу з нашої сторони а просто через те, що ми не розуміємо зміст тих стандартів і потребуємо ще якогось перекладача з української на українську.  Наприклад, ми без проблем використовуємо в своїх технологічних текстах світове визначення граничнодопустимої концентрації шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі – ГДКр.з.), використовуємо самі величини цих ГДКр.з., погоджуємось що ці величини встановлюються у законодавчому порядку як норматив і порушення їх розцінюється як порушення нормативу з усіма наслідками. В тексті цього нормативного документу ми записуємо, що забороняється проектувати і експлуатувати виробничі приміщення, технологічні процеси, якщо вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони перевищує гранично допустимі концентрації (ГДКр.з.). Визначення цього документу є абсолютні, не підлягають трактуванням і їх не можна порушувати ні за яких умов. І одночасно з цим ми видаємо і використовуємо нормативи, якими доказуємо, що величини ГДКр.з. можна ігнорувати, якщо в організм людини, яка піддалась дії шкідливої речовини в кількостях, що перевищують ГДКр.з., ввести харчовий раціон або якщо такому організму виплатити якусь значну суму грошей. Це ніби свідчить що в нас існує переконання про існування унікального організму українського робітника, хімічні речовини на якого мають інший вплив ніж на організм робітника іншої країни, особливо коли цей організм отримає українську гривню ну і при великих гривневих сумах ці хімічні речовини взагалі перестають діяти на вітчизняні організми. Така правова шизофренія, при якій в головах як контролюючих органів так і виконавців співіснують протилежні, взаємовиключаючі нормативи, продовжується вже багато років, деформуючи свідомість нових поколінь спеціалістів, які мали би займатись цими питаннями. Ну а принагідно, щоб не особливо доставали всякі розумники, в тексті Проекту вже прибираємо те місце з діючого Закону «Про охорону праці», де в його статті 29 «Тимчасове припинення чинності нормативно-правових актів з охорони праці» йшлося про те, що «У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я умов праці роботодавець зобов’язаний повідомити про це відповідний орган державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.

Відповідний орган державного нагляду за охороною праці розглядає клопотання роботодавця, проводить у разі потреби експертизу запланованих заходів, визначає їх достатність і за наявності підстав може, як виняток, прийняти рішення про встановлення іншого строку застосування вимог нормативних актів з охорони праці.

Роботодавець зобов’язаний невідкладно повідомити заінтересованих працівників про рішення зазначеного органу державного нагляду за охороною праці»

Це ж що виходить? На кожне перевищення ГДКр.з., яке ми будемо фіксувати в картах умов праці при проведенні атестації, будемо питати дозволу у відповідного державного органу?

Продовжуючи порівняння з європейськими нормативами, звернемо увагу що у них немає поняття «шкідливі умови праці» і ті нормативи, які ми намагаємось використати, застосовують поняття «потенційні небезпечності і шкідливості» на робочому місці. Ці небезпечності і шкідливості не вимірюються рівнями факторів робочого середовища та/або трудового процесу і їхня кількісна міра – ризик. Така робота по оцінці ризиків у відповідності європейських стандартів розпочала проводитись і на Україні і згідно термінів національного стандарту України ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Системи управління гігієною та безпекою праці» схема такої оцінки приблизно виглядає так. В промисловості існують підприємства чи об’єкти на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються, транспортуються одне або декілька небезпечних речовин або категорій речовин і ці об’єкти  відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Тобто вони є джерелом, ситуацією або дією, які потенційно можуть завдати шкоди людині чи призвести до погіршення здоров’я, або їх комбінація. Під час експлуатації об’єкта виникають невідповідності, якими може бути будь-який відхил від застосовуваних робочих стандартів, практик, процедур, правових вимог тощо. Деякі з цих невідповідностей можуть закінчитись  інцидентом (incident), який за визначенням є подія(ї), пов’язана(і) з роботою, за результатами якої(их) трапилась або могла трапитися травма чи погіршення здоров’я. Такими інцидентами є аварії, пожежі, вибухи, неконтрольовані викиди отруйних речовин в кількостях, які перевищують ГДКр.з. і визначена ймовірність таких інцидентів є ризиком, мірою небезпечності і шкідливості промислових об’єктів. Визначення цього ризику в стандарті  OHSAS 18001:2010 наводиться дослівно – ризик (risk) це є поєднання ймовірності виникнення небезпечної події чи впливу(-ів) та істотності травми чи погіршання здоров’я, які може бути зумовлено такою подією чи впливом(-ами). Спрощено це можна показати формулою Р = Й × В, де «Ризик» (Р) – це параметр, який враховує як ймовірність (Й) інциденту, так і його вплив (В).

Ну і поскільки впроваджується ризикоорієнтований підхід у сфері безпеки та гігієни праці, Проект теж містить визначення ризику. Це визначення перенесене з Гігієнічної класифікації, назване «професійним ризиком» і згідно тексту – «професійний ризик – імовірність та наслідки нанесення шкоди здоров’ю та життю працівників, пов’язаними з виконанням ними трудових обов’язків, зумовлені шкідливістю та/або небезпечністю матеріальних складових роботи залежно від умов їх використання, впливу чи взаємодії». Як видно, воно відрізняється від європейського визначення і щоб зрозуміти цю різницю, необхідно зробити те, що я вже зазначав – перекласти його з української мови на українську. Саме воно створено як кубик Рубика, ним можна маніпулювати і показувати різні комбінації слів і термінів, в залежності від того кому це визначення пред’являєш. Можна показати всім ревнителям європейського шляху – які претензії? Ми вжили всі ті слова, які вживаєте і ви. Ось є «ризик», є «ймовірність», «шкідливість», «небезпека». Але справа в тім що це є декорування, метод, який ми часто використовуємо в наших імітаційних і фейкових відносинах з цивілізованим світом. Саме для таких цілей ми приймаємо багато нормативів, які грають роль декорацій і при цьому подалі не використовуються в житті країни. Це є так звані існуючі в нашій країні мертві закони, мертві цілком чи в окремих положеннях. Як можна це визначення використовувати в цілях, для яких воно ніби то призначено? В цілях управління гігієною та безпекою праці? В цих цілях європейські стандарти теоретично, гіпотетично кожне підприємство, яке використовує найману працю розглядають як  джерело небезпек для працівників. Це є абстрактне підприємство і от вже в реальному житті європейський стандарт пропонує методику, яка розрізняє підприємства по ризикам виникнення ситуацій на підприємстві, які можуть нанести шкоду здоров’ю працівника. І от виглядає на те, що українське визначення ризику в порівнянні з європейським намагається використати, задіяти те безглузде українське визначення шкідливих умов праці. Тобто, виходячи з признання в нас умовами праці також  і умов, які виникають при інцидентах, при неполадках, аваріях, викидах шкідливих речовин, українське визначення ризику як би пропонує – а давайте будемо визначати ризики для здоров’я при постійному знаходженні працівників в тих умовах, коли  «рівень впливу одного або більше факторів робочого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий». Тобто, якщо взяти ту спрощену формулу європейського визначення ризику Р = Й × В, в якій величини ймовірностей існують в шкалі від 0 до 1, українське визначення пропонує величину Й зразу брати в значення 1, в значенні реалізованого інциденту і надалі працювати тільки з величиною В. Що таке ймовірність впливу на стан робітника в умовах реалізованого інциденту, в умовах перевищення гранично допустимих величин шкідливих факторів? Це величина, яка залежить від показника стану здоров’я працівника, показника віку працівника, показника стажу роботи працівника в шкідливих та (або) небезпечних умовах праці. Це схоже на європейське визначення індивідуального ризику, яке визначає розподілення ризиків в просторі об’єкту. Але в нашому випадку ризики не прив’язуються до робочого місця і можуть мати різні значення для одного робочого місця в залежності від індивідуальних показників кожного робітника. Звичайно це цікаве дослідження але яка користь від нього для основної справи управління гігієною та безпекою праці? Як цими показниками оцінювати стан безпеки праці на конкретному підприємстві? Не кажучи вже про те, що в нас давно вже не існує необхідної для такого дослідження медицини, в нас давно знищена мережа цехових терапевтів, яка на місцях могла кваліфіковано, багаторічно вести такі спостереження. І тут стає зрозумілим, що після втрати попутно з тією мережею і кваліфікованого корпусу спеціалістів з охорони праці, в нових обставинах  ми специфічне значення терміну охорони праці «небезпечні умови праці», замінили медицинським терміном «шкідливі умови праці», визначення якого навело МОЗ. Різниця суттєва – термін охорони праці говорить про ймовірну шкоду, медичний термін визначає пряму шкоду. Фактично МОЗ пропонує нам, кожному на своєму виробництві, повторно зробити дослідження, яке вже проведено світовою цивілізацією. Наприклад, дослідження на хімічних виробництвах, якими спостереженнями над робітниками і дослідами над тваринами були виведені величини ГДК для всіх, існуючих на сьогодні шкідливих речовин. Фактично це був розтягнутий в часі, який продовжується і сьогодні, аналіз хімічного ризику. Характерною рисою хімічних ризиків є їх проява лише у тих випадках, коли доза токсиканта перевищує визначену граничну величину. Мета цього аналізу була знайти значення гранично допустимих концентрацій токсичних речовин у воді, повітрі та грунтах. Тепер нам пропонують самим провести досліди над працівниками і підтвердити ті висновки, переконатися що дійсно Гігієнічна класифікація пише правду і дійсно при малих перевищеннях ГДКр.з. працівники отримають малі ушкодження здоров’я, при більших перевищеннях відповідно більші. В тексті Проекту є місця, які ніби визначають наміри авторів Проекту пропонувати пробувати нам керувати такими ризиками під час роботи в умовах, коли фактор робочого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий, шляхом зменшення часу перебування робітника в зоні ураження або шляхом використання індивідуальних засобів захисту. В принципі це та сама банальна пропозиція дослідами над робітниками переконатись самим, що при меншому часі перебування в зоні пораженя робітник отримає менші ушкодження а при більшому більші. Щодо використання індивідуальних засобів захисту то авторам Проекту повинно бути відомим, що використовуваний в промисловості індивідуальний засіб захисту органів дихання фільтруючий протигаз не призначений для роботи в зонах перевищення ГДКр.з. Призначенням фільтруючого протигазу є його використання тільки при ліквідації аварії або евакуації персоналу з зони аварії і при безперервному використанні його може вистачити тільки на одну зміну.

Далі, щоб декорування було більш переконливим, автори Проекту використовують в тексті фрагмент Директиви Ради європейських співтовариств 89/391/ЄЕС і попутно до нього монтують українську атестацію. Згідно статті 6 «Загальні обов’язки роботодавця» Директиви Ради європейських співтовариств від 12 червня 1989 року «Про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки і охорони здоров’я працівників під час роботи» 89/391/ЄЕС

  1. В межах своїх обов’язків роботодавець вживає заходів,необхідних для безпеки і охорони здоров’я працівників, включаючи заходи щодо запобігання професійним небезпекам, інформування і навчання, а також підготовки належних організаційних заходів і необхідних засобів.
  2. Роботодавець повинен слідкувати за тим, щоб ці заходи враховували обставини, що змінюються, і спрямовувати зусилля на поліпшення існуючих умов праці.

Роботодавець вживає заходи, про які йдеться у першому абзаці першої частини на підставі наступних загальних принципів техніки безпеки :

(а)запобігання ризикам;

(b)оцінка ризиків, яких не можна уникнути;

В українському варіанті цей текст набуває наступного вигляду

Стаття 8. Управління професійними ризиками

  1. З метою управління професійними ризиками роботодавець:

1) проводить оцінку професійних ризиків для усіх робочих місць працівників;

2) визначає та вживає заходів щодо уникнення (запобігання) професійних ризиків, виявлених за результатами проведеної оцінки;

3) оцінює професійні ризики, яких не можна уникнути (запобігти), шляхом проведення атестації робочих місць за умовами праці;

В європейському варіанті першою операцією є запобігання ризикам, просте поняття, яке не потребує ніякої оцінки. Тобто, приймаючи тезу, що апріорі кожне підприємство є потенціальним джерелом небезпек, пропонується звести чи приблизити ризики до нуля шляхом заміни речовин, які шкідливі для здоров’я і здатні перебувати в завислому стані у виробничому середовищі на менш шкідливі чи безпечні речовини.  Процеси, що спричинюють забруднення повітря, створюють шум чи  вібрацію на  робочих  місцях пропонується,  в міру можливості,  заміняти процесами,   що   спричинюють  менше  або  не спричинюють  зовсім забруднення повітря, шум чи вібрації. Врешті можливі радикальні міри шляхом заміни персоналу роботизованими лініями і процесами. А вже на тих підприємствах, де це неможливо в силу різних обставин, необхідно вводити управління гігієною та безпекою праці шляхом оцінки ризиків, які не можна уникнути. Замість цього український варіант Проекту веде мову про необхідність провести якусь першу оцінку, що передує обом операціям і вже потім проводити  другу оцінку ризиків «унікальним» українським методом, т.з. атестацією робочих місць. Це є винайдений «український велосипед», який кваліфіковану і складну роботу по прогнозуванню ризиків, замінює простими замірами фактичних рівнів виробничих факторів на підприємстві. Замірами, які щоденно робила і робить кожна заводська лабораторія або автоматичні, цілодобові аналізатори повітря але тут, для придання цим замірам вже якоїсь містичної ваги, організовуються по країні додаткові лабораторії, видаються їм ще ліцензії і все це лягає додатковими витратами на підприємства. Відповідно до задуму авторів Проекту, повинні існувати і дві різні методики оцінки ризиків і тому

  1. Проведення оцінки та управління професійними ризиками здійснюється відповідно до методики, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
  2. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці та контролю за якістю її проведення визначається Кабінетом Міністрів України.

Другою особливістю Проекту, крім намагання легалізувати українську атестацію, є «необхідність» враховувати ті, вже існуючі безглузді місця існуючого проекту Трудового кодексу. Стикувати два проекти. Крім того, що проект Трудового кодексу теж використовує те саме визначення шкідливих умов праці, в його тексті є місце, яке ніколи не піднімалось і не обговорювалось критиками цього проекту. Намагаючись здолати пошесть, при якій в країні роботодавці замінюють трудові договори цивільними, автори проекту Трудового кодексу, ще на ранніх стадіях його монтування і просування, запропонували пункт, яким проголошували, що

Трудове законодавство не застосовується (крім законодавства про охорону праці) у разі, якщо фізична особа виконує зобов’язання, взяті нею за цивільним договором, який передбачає виконання нею певної роботи на користь іншої сторони договору.

Ця теза кочувала по всіх проектах ТК, врешті її навели і в Проекті, який я аналізую. Доречно було б зауважити, що на днях знову реанімувався профспілковий проект ТК, який зберіг всі ті моменти і робить слушним питання – хто захистить працівників від Федерації профспілок України?!

 Стаття 2. Сфера дії Закону

  1. Дія цього Закону поширюється на усіх роботодавців та працівників (за виключенням домашніх працівників), у тому числі:

3) фізичних осіб, які виконують роботи або надають послуги на підставі цивільно-правових договорів;

Те, що це місце в проекті ТК не стало темою в обговоренні критиками проекту, свідчить що до відсутності в країни промислової медицини, спеціалістів з охорони праці треба добавити і відсутність фахівців з трудового права. В підручниках трудового права можна знайти відповідне місце, де записано що охорона праці є частиною трудового права, заснована на трудовому праві і на специфічній підлеглості робітника роботодавцю. І от якщо численним болільникам і критикам нового Трудового кодексу ця специфіка була невідома і незрозуміла, то тут, в тексті Проекту, навіть людина без юридичної освіти і без знань трудового права, тільки здоровим глуздом може вловити безглуздість цієї тези. Адже ж якщо в Трудовому кодексі, в його обговореннях ми можемо тисячі раз проголошувати тезу «поширюється!», то вже в Проекті спеціального закону ми повинні реально її поширити. Як каже народна мудрість – хоч тисячу раз говори «цукор», в роті від того солодше не стане. Проект має завдання яке записано в преамбулі як «визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади безпеки праці та здоров’я працівників в Україні і регулює соціально-трудові відносини у цій сфері з метою забезпечення безпечних та здорових умов праці, збереження життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяльності». Для реалізації цього завдання роботодавці вимагають «від працівників дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей під час виконання трудових обов’язків, а також під час перебування у робочій зоні», вимагають «від працівників знання та виконання вимог нормативно-правових актів з безпеки праці та здоров’я працівників, використання та застосування засобів праці за призначенням, правил користування засобами колективного та індивідуального захисту». Хтось може пояснити, як здійснити ці вимоги в межах цивільного права, які задаються цивільно-правовими договорами? Як реалізувати основне завдання Проекту у відносинах з тими фізичними особами? Скільки б не повторював цю мантру про «поширення», вона залишиться тою ж черговою українською, специфічною мертвою нормою закону.

Окремо треба дослідити, що мають на увазі і як розуміють автори Проекту те місце з Директиви Ради європейських співтовариств 89/391/ЄЕС, яке повністю перенесене в Проект і згідно якого

Стаття 7. Уповноважені з безпеки праці та здоров’я працівників

  1. З метою організації роботи щодо забезпечення безпечних умов праці роботодавець призначає відповідального працівника з безпеки праці та здоров’я працівників або утворює структурний підрозділ з безпеки праці та здоров’я працівників, або відповідно до частини 5 цієї статті залучає суб’єкта господарювання, який надає послуги у сфері безпеки праці та здоров’я працівників.

Надалі до основних обов’язків та функцій того суб’єкта господарювання віднесено

3) контроль виконання працівниками вимог актів роботодавця з безпеки праці та здоров’я працівників.

     В принципі, якщо той суб’єкт візьметься навчати персонал роботодавця чи малювати на його замовлення агітаційні і попереджувальні плакати з охороні праці – проблем немає. Але якщо той контроль суб’єкт господарювання буде поєднувати з обов’язком роботодавця «вимагати», то виникають ті ж проблеми. Суб’єкт господарювання не має тих специфічних, трудових відносин з робітником, в межах який він може «контролювати і вимагати». А якщо контролювати то тільки як відеокамера, яку, до речі, роботодавець йому може надати для здійснення контролю і записи порушень робітника з якої потім роботодавець сам і прогляне.

Щоб зрозуміти феномен такого довгого існування цього безглуздого механізму атестації чи самого нормативу Методичні рекомендації, мабуть необхідно звернути увагу на цілі, які зобов’язані вони забезпечити. Гранично ця ціль проголошена в статті 43 Конституції України « Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці». І от уже розхожими стають зауваги, що реалізація цих цілей, що разом зі статтею 43 зібрані в Розділі ІІ «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» і досягнення яких забезпечує побудову демократичної, правової держави,  в нашій країні країни носить імітаційний характер. Як сама реалізація так і конечні досягнення. Коли ці цілі, ці задекларовані соціальні блага, попадають в наше середовище  деіндустріалізованої, напівфеодальної країни, вони вбудовуються в реальний ряд благ, змонтований нашими спільними відносинами. В цьому ряду на перших місцях знаходяться примітивні, одноденні турботи, зв’язані з щоденним виживанням. Реалії життя вступають в «змагання» з імпортованими соціальними благами і тоді парадоксальним чином самостійної цінності набувають самі механізми, якими забезпечується дія і існування цих соціальних благ. Так і в нашому випадку атестація робочих місць забезпечує працевлаштування різних спеціалістів і експертів відділів експертизи умов праці, патентованих лабораторій, які мають право проводити заміри, викладачів різних курсів і дорогих семінарів, які проводять навчання по темі атестації робочих місць.

Причому ця ізольована машинерія буває настільки самостійна і самодостатня, що її безглуздість навіть уживається з діяльністю в нашій країні міжнародних організацій і фірм, які контролюють впровадження чи застосування в нас міжнародних стандартів праці. Прикладом такої діяльності є діяльність в нашій країні організації ТОВ «Бюро Верітас Сертифікейшн Україна», яка розвиває напрямок сертифікації стандарту  OHSAS 18001, вимоги якого спрямовані на безпеку праці та охорону здоров’я і дозволяють уникнути ситуацій, пов’язаних із загрозою для здоров’я та життя людині і спричиненням шкоди персоналу та організації. На розміщенній в мережі сторінці організації записано, що її «аудитори пропонують унікальну комбінацію міжнародного та місцевого досвіду, незалежно від територіального розміщення клієнта», «досконально знають специфіку секторів промисловості, національні норми, ринки та мови, що дозволяє пропонувати рішення, адаптовані під потреби клієнта». На практиці ж її персонал, набраний серед наших співвітчизників, прибуває на підприємство, знайомиться з приготовленою і впровадженою для таких відвідин відділом промислової безпеки і охорони праці підприємства системою управління охороною праці згідно з вимогами нового стандарту. Згідно процедури і нового стандарту ідентифіковано ризики та вжито відповідних заходівз управління ними, з якими знайомлять аудиторів. Аудитори поважно вивчають ці папери, на їх основі роблять висновки про відповідность підприємства вимогам міжнародним стандартам ISO 45001 ну і відповідно забирають свої гроші, які їм згідно договору положено за їх «труди». Таку клоунаду ще можна вибачити, якщо ці аудитори дійсно не знають про існування на всіх підприємствах, які вони відвідали, документів паралельних тій системі управління, документів, які створені згідно паралельного міжнародному українського законодавства і які заперечують як сам стандарт  OHSAS 18001 так і міжнародне законодавство. Якщо ж вони знайомі з тими документами то, очевидно, в діяльності цієї організації це і називається тим загадковим словосполученням – «комбінація міжнародного та місцевого досвіду»

Posted in Карпатнафтохім, Питання профспілкової теорії, СОЛІДАРНІСТЬ, соціальний діалог, трудові права, Ukrainian trade unions | Позначено: , | 1 Comment »

Директор Крайнєв атакує профспілковців “Захисту праці” в Українському інституті інженерно-технічних розвідувань для будівництва (відео, 01.10.2019)

Posted by workres на Жовтень 1, 2019

Posted in "Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва", Жіноче Бюро, Захист праці, Олег Верник, соціальний діалог, трудові права, Ukrainian trade unions | Позначено: , | Leave a Comment »

Олег Верник: Ліричний відступ у хвилинку відпочинку (наболіло)

Posted by workres на Вересень 25, 2019

Про що хочу сказати… Соціальний та профспілковий актив України абсолютно не має досвіду боротьби з новітніми неолібералами від влади. Тривалий час ми абсолютно не перетиналися у своїй активності із різноманітними грантожерами-“соросятами”. І навіть більше того – частенько сприймали цих “чикагських хлопчиків” як певних партнерів у боротьбі з існуючим пострадянським владно-олігархічним монстром, який крок за кроком позбавляв трудовий народ України залишків патерналістської/соціальної держави та крок за кроком нищив соціальні та трудові права пересічних українців. Тобто ми б’ємо цю стару наволоч зліва, вони – справа. Спільну справу ж робимо… 

І ось настав цей умовний “Час Х”, коли соціально-економічний блок уряду був нарешті цілком і повністю відданий цим різноманітним та вкрай позитивним молодим «бізнес-коучам». Схопив по верхах основи 2-3 недолугих мейнстрімових неоліберальних економ-теорій в найдешевших чи взагалі безкоштовних для туземців американських Вишах, ці пацанчики вийшли нарешті на тропу війни із… власним народом. Тут, звісно, без жодного пафосу…

А що ми? Переляку, звісно, не має. Але ж і розуміння, переважно, не так багато – що це за «західні гості» і з чим їх їдять? З «братніми» росіянами наче вже розібралися, а тут таке лізе… Ми їм – про небезпеки неоліберальної політики зі знищення залишків соціального захисту, вони нам – так, супер, класно, «замочім так, що мало не покажеться». Ми їм – про європейські соціальні стандарти, вони нам – щось англійською з прискорених бізнес-курсів за недешево для лоховатих… З бадьорою посмішкою, з демонстрацією нестримної енергії на обличчях, бо їх саме так навчили себе продавати на хацапетівських бізнес-тренінгах з питань швидкого досягнення успіху «сдєлай сєбя сам»…

Мдя… Друзі, насамперед не гарячкуємо! Не кидаємося в обійми недобитих злодійкуватих монстрів для відчайдушних маневрів та двіжух заради їх остаточного врятування. Це не наші барикади, нехай зжирають один одного! Нам своє робити! Просто настав час соціальному та профспілковому активу України чітко та принципово визначити саме це «своє». Визначити раз і назавжди, визначити остаточно… Боротьба продовжується і це вам не кухри-мухри! 

Олег Верник
24.09.2019

Posted in Олег Верник, соціальний діалог | Позначено: , | Leave a Comment »

“Захист праці” знов перемагає “УкрСиббанк”! Верховний Суд України поновив Ігоря Яковишина на роботі!!!

Posted by workres на Вересень 21, 2019

Щиро вітаємо нашого побратима, члена Первинної профспілкової організації працівників АТ “УКРСИББАНК” Київської місцевої професійної спілки “Захист праці” Ігоря Петровича Яковишина із перемогою в Верховному Суді України та з поновленням на робочому місці.

Ця перемога є беззаперечним свідченням беззаконня, яке має місце в банку з мовчазної згоди Голови Правління АТ “УКРСИББАНК” Філіпа Дюмеля.

Нажаль, незважаючи на рішення Суду, в Банку продовжується мобінг щодо члена нашої Профспілки Ігоря Петровича Яковишина, що є грубим порушенням не лише українського законодавства, а й стандартів Групи BNP Paribas та ЄБРР, які є акціонерами Банку. Ігорю Петровичу, тримайтеся!!!

Профспілка “Захист праці” з усією відповідальністю заявляє, що й надалі буде боротися за захист законних прав та інтересів членів трудового колективу АТ “УКРСИББАНК”, бо лише за умов цілковитого верховенства права наша країна може стати справжньою частиною соціальної та демократичної Європи, чого ми всі щиро прагнемо. Борітеся – поборете!!!

Прес-служба КМПС “Захист праці”

Posted in Захист праці, УкрСиббанк, трудові права, укрсиббанк, Ukrainian trade unions | Позначено: , | Leave a Comment »

Новий Трудовий кодекс: неоліберальна домінанта роботодавців чи справжній соціальний діалог?

Posted by workres на Вересень 19, 2019

19.09.2019 року за ініціативою Всеукраїнського альянсу профспілок та Федерації профспілок малого та середнього підприємництва в Міністерстві соціальної політики України відбулася робоча зустріч профспілкового активу із Генеральним директором Директорату норм та стандартів гідної праці Кузовим Юрієм Віталійовичем та його командою. Тематика зустрічі – початок підготовки до прийняття нового Трудового кодексу

Проведення даної зустрічі є вельми позитивним сигналом, який вказує на те, що незалежні профспілки не будуть відсторонені від прийняття нового Трудового кодексу, як це відбулося в минулому скликанні Верховної Ради. Але ж неоліберальна домінанта, яка йде з боку певних сегментів нової влади, не може не напружувати загальну ситуацію. Нам вдалося на зустрічі окреслити низку принципових для незалежних профспілок тез.

Очевидний та запланований владою перекіс трудового законодавстві у бік “бізнесу” замість збалансованого соціального діалогу у трикутнику “держава-бізнес-профспілки” не може не викликати стурбованість у незалежного профспілкового руху. Ця неоліберальна політика не має нічого спільного із європейськими соціальними стандартами, адже наш шлях до соціальної Європи полягає не у тотальному свавіллі роботодавців, а в потужному захисті найманих працівників в умовах цілковитого знищення продуктивних сил України та масової трудової міграції у сусідні країни.

Зі свого боку я, як Голова ВНПС “Захист праці” запропонував свою участь у розробці тексту проекту “Трудового кодексу” із а) питань імплементації європейських правових норм щодо участі працівників в управлінні підприємствами та отриманні ними інформації щодо розвитку своїх  підприємств та б) питань захисту прав профспілкових активістів від звільнень роботодавцями через їх профспілкову діяльність.

Ситуація вкрай складна, але ж віддавати процес прийняття нового Трудового кодексу на відкуп новоявленим неолібералам та зухвалим у своїх “хотєлках” роботодавцям ми не будемо. Не дочекаєтесь і готуйтеся до нашого опору!!

Особлива подяка від мене В’ячеславу Рою за його чітку принципову позицію та його чудові організаторські здібності!

Олег Верник, Голова ВНПС “Захист праці”.

Posted in Захист праці, Олег Верник, ТРУДОВИЙ КОДЕКС, соціальний діалог, трудові права, Ukrainian trade unions | Позначено: , , , | 1 Comment »